Відмова від лікарняних під час основної відпустки: як оформити

Відмовитися саме від оплати лікарняного, який припав на щорічну відпустку, працівниця не може, але роботодавець може прийняти рішення про відмову в призначенні допомоги за наявності підстав, передбачених законом, і це потрібно оформити окремим рішенням та письмовим повідомленням працівниці.

Обґрунтування

1. Право на продовження/перенесення щорічної відпустки є обов’язковим, а не добровільним. Щорічна відпустка, що припала на дні тимчасової непрацездатності працівника, підлягає обов’язковому продовженню або перенесенню на інший період у разі тимчасової непрацездатності, засвідченої листком непрацездатності, згідно зі ст. 80 Кодексу законів про працю України та ст. 11 Закону №504/96-ВР. Працівник не може «відмовитися» від факту хвороби і наслідків у вигляді продовження/перенесення відпустки.

2. Саме бажання працівниці «не отримувати лікарняні» не є підставою для неопрaти. Допомога по тимчасовій непрацездатності – це страхова виплата, яка компенсує втрату заробітку у разі настання страхового випадку, як передбачено ч. 1 ст. 15 Закону №1105. Роботодавець не може просто «не подавати заяву-розрахунок» і сприймати це як добровільну відмову працівника, якщо відсутні законні підстави для відмови.

3. Відмова в оплаті лікарняного можлива лише за підставами, визначеними Законом №1105. Вичерпний перелік випадків, коли листок непрацездатності не підлягає оплаті, наведено у ст. 16 Закону №1105. Сюди належать, зокрема, перебування у відпустці без збереження зарплати, у навчальній, творчій відпустці, порушення режиму лікування, фактичне виконання роботи тощо. Сам факт небажання працівника отримувати допомогу, без наявності однієї з таких підстав, не дає роботодавцю права відмовити в призначенні виплат.

4. Порядок оформлення відмови: рішення + повідомлення. Якщо у вашій ситуації є реальна законна підстава для відмови (наприклад, під час лікарняного працівниця фактично працювала і отримувала зарплату, тому немає втрати заробітку), роботодавець:

   • протягом 10 робочих днів з дати отримання лікарняного зі статусом «готовий до сплати» приймає рішення про повну або часткову відмову в призначенні допомоги, що випливає з абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону №1105 і ч. 3 ст. 22 цього Закону;
   • оформлює це рішення розпорядчим документом (наказ керівника, рішення уповноваженої особи або протокол комісії), де посилається на відповідні пункти ст. 16;
   • протягом 5 днів з дати прийняття рішення вручає або надсилає працівниці письмове повідомлення про відмову із зазначенням причин, періоду, який не оплачується, та порядку оскарження, як вимагає абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону №1105.

Без законної підстави за ст. 16 Закон №1105 відмовляти в оплаті лікарняного, що припав на основну відпустку, не можна, навіть якщо працівниця про це просить.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?