Як правильно скласти ТТН для доставки ємностей між підприємствами

У вашій ситуації потрібно оформити дві окремі ТТН: першу — на рейс Київ → склад підприємства 1, другу — на рейс склад підприємства 1 → підприємство 3, з фактичними учасниками кожного перевезення.

Обґрунтування

1. Скільки ТТН і на які перевезення. ТТН складають на кожне фактичне перевезення вантажу автотранспортом, вона фіксує не перехід права власності, а саме рух вантажу та учасників перевезення, які фізично відвантажують і приймають вантаж, а також перевізника та маршрут (Закон №2344-III, Правила №363). У вас є два окремі рейси:

   • рейс 1: склад підприємства 2 (Київ) → склад підприємства 1 (Дніпро);
   • рейс 2: склад підприємства 1 (Дніпро) → підприємство 3 (Дніпропетровська обл.).
     Тому оформлюються дві ТТН, по одній на кожен рейс.

2. Рейс 1: Київ → склад підприємства 1. Хто хто в ТТН. Відповідно до визначень вантажовідправника й вантажоодержувача у ст. 1 та до переліку обов’язкових реквізитів ТТН у ст. 48 Закону №2344, а також вимог Правил №363:

   • вантажовідправник — підприємство 2 (фактично відпускає ємності зі свого складу в Києві);
   • автомобільний перевізник — найняте підприємством 1 транспортне підприємство (його повні реквізити та дані ТЗ і водія);
   • вантажоодержувач — підприємство 1 (фактично приймає вантаж у Дніпрі);
   • пункт завантаження — адреса складу підприємства 2 у Києві;
   • пункт розвантаження — адреса складу підприємства 1 у Дніпрі.
     Замовник перевезення (підприємство 1) може бути зазначений як додатковий реквізит, що допускається п. 11.1 Правил №363.

3. Рейс 2: склад підприємства 1 → підприємство 3. Для другого перевезення, коли ті самі або змонтовані ємності везуться вже до підприємства 3, учасники ТТН визначаються за фактичним рухом вантажу за ст. 1 і 48 Закону №2344:

   • вантажовідправник — підприємство 1 (зі свого складу/місця монтажу в Дніпрі передає вантаж перевізнику);
   • автомобільний перевізник — те саме транспортне підприємство (або інший фактичний перевізник цього рейсу);
   • вантажоодержувач — підприємство 3 (фактично приймає вантаж у пункті призначення в області);
   • пункт завантаження — місце знаходження/склад підприємства 1;
   • пункт розвантаження — адреса підприємства 3.
     Те, що видаткова накладна від підприємства 1 на підприємство 3 буде оформлена пізніше, не заважає оформленню ТТН, адже ТТН відображає перевезення, а не момент переходу права власності.

4. Ціна і номенклатура в ТТН. Відомості про ціну вантажу не належать до обов’язкових реквізитів ТТН за ст. 48 Закону №2344 та формою з додатка 7 до Правил №363. Допускається узагальнений запис номенклатури з посиланням на товаросупровідні документи. Це означає, що:

   • у ТТН можна вказати узагальнену назву вантажу (наприклад, «ємності для води» / «ємності збірні»);
   • ціну і детальну номенклатуру можна не розкривати, роблячи посилання на видаткову накладну, акт або пакувальний лист, які оформлюються окремо.

5. Хто оформлює кожну ТТН. За п. 11.3, 11.4–11.6 Правил №363 ТТН оформлює замовник перевезення/вантажовідправник, а вантажовідправник заповнює свою частину документа і передає примірники перевізнику й вантажоодержувачу. Тому:

   • ТТН на рейс Київ → Дніпро доцільно оформити з участю підприємства 2 як вантажовідправника (воно заповнює «свою» частину і відпускає вантаж перевізнику);
   • ТТН на рейс Дніпро → підприємство 3 оформлює підприємство 1 як вантажовідправник на підставі своїх внутрішніх документів (видаткової/акта на змонтовану систему, коли вона буде готова, або тимчасового пакувального листа, якщо перевозяться вузли/комплекти).

У результаті у перевізника на кожен рейс має бути своя ТТН із коректно зазначеними фактичними учасниками перевезення та маршрутами.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?