Оптимальний вибір між списанням боргу та фінансовою допомогою

В даному разі, на наш погляд, можливо оформити лише прощення боргу.

Судячи із запитання, Ви поставили товар контрагенту (тобто право власності перейшло), він за нього ще не розрахувався. Разом з тим, такий товар знищено в результаті військової агресії і покупець через це пропонує анулювати його борг. Тобто показати це як безповоротна фіндопомога, на наш погляд, не можливо. Бо продавець надав товар, а покупець винен гроші, при чому за цей таки товар, а не просто повернення якихось грошей. Через це, вважаємо, в даному разі можна розглядати лише прощення боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 та ч. 1 ст. 605 ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3005 одним із видів припинення зобов’язання є звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків (якщо це не порушує права третіх осіб щодо майна кредитора).
Таким чином, тільки-но кредитор простить борг за договором купівлі-продажу, зобов’язання боржника перед ним перестануть існувати. Оформити це можна шляхом надсилання боржнику офіційного листа про прощення підприємством боржнику його боргу або ж шляхом підписання додаткової угоди до основного договору. На підставі одного з цих документів кредитор має списати прощену заборгованість на витрати. У бухзаписах він це може показати так: Дт 944 Кт 361.

Щодо оподаткування ситуація така. Під час відвантаження товару Ви найімовірніше показали доход та податкові зобов'язання з ПДВ. Наразі під час оформлення прощення боргу Ви не можете ані зменшити податкові зобов'язання з ПДВ. Адже операція продажу не анулюється (вона як була, так і лишається), анулюється борг за нею.

Наприклад, в інформповідомленні за посиланням: https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-751224.html?utm_source=chatgpt.com податківці вказують: "У разі, якщо такі товари/послуги не були оплачені покупцем, а заборгованість за такі поставлені товари/надані послуги постачальником прощається, то таке прощення заборгованості не є підставою, визначеною п. 192.1 ст. 192 ПКУ, для коригування постачальником податкових зобов’язань та складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату першої події за операцією – відвантаження товарів/надання послуг".

Щодо податку на прибуток, то тут все залежить від того, чи ведете Ви облік різниць. Якщо ні, то у прибут ковому обліку операції з прощення боргу слід показувати суто за правилами бухобліку.

Якщо ж Ви ведете облік різниць, то під час прощення боргу Вам слід застосовувати коригування із пп. 139.2.1 та пп. 139.2.2 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685.

Згідно з ними треба збільшувати фінрезультат на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).Тобто збільшуємо фінрезультат на суму бухвитрат (рядок 2.1.3 додатка РІ).

Поруч з цим зменшується фінрезультат на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ (рядок 2.2.3 додатка РІ). Однак зменшити фінрезультат згідно з пп. 139.2.2 ПКУ Вам, очевидно, не вдасться. Оскільки прощення заборгованості не потрапляє під жодну із ознак податкової безнадійності із пп. 14.1.11 ПКУ.
В результаті з метою оподаткування витрати від списання такої заборгованості Вам не впливатимуть на оподаткування взагалі.

Додатково у Вас ще може виникнути коригування із пп. 140.5.10 ПКУ. Але лише за умови, що контрагент, якому Ви пробачаєте борг - неплатник податку на прибуток, або ж коли він платник податку на прибуток - пов'язана з Вами особа, і ним минулого року задекларовано податковий збиток.

Раді допомогти, звертайтесь ще!