Виникнення реєстраційних коду при поверненні товару та коштів

Якщо першою подією є повернення товару, саме на дату його повернення складається та реєструється розрахунок коригування. Подальше повне або часткове повернення коштів не є підставою для складання нового розрахунку коригування чи нової податкової накладної. Податкова накладна може бути складена лише тоді, коли неповернені кошти за домовленістю сторін набувають статусу авансу за інше постачання.

Відповідно до Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text у разі зміни суми компенсації вартості товарів, зокрема при поверненні товарів постачальнику, суми податкових зобов'язань і податкового кредиту підлягають коригуванню на підставі розрахунку коригування (п. 192.1). Якщо першою подією є саме повернення товару, постачальник складає розрахунок коригування на дату такого повернення, а покупець реєструє його в ЄРПН. Після реєстрації розрахунку коригування покупець зменшує податковий кредит, а постачальник – податкові зобов'язання.

Якщо через певний час постачальник повертає покупцю кошти за повернений товар, незалежно від того, повертається вся сума чи лише її частина, така операція є лише виконанням грошового зобов'язання між сторонами. Оскільки податкові наслідки вже виникли на дату повернення товару, саме повернення коштів не призводить до виникнення нових податкових наслідків з ПДВ. Тому на дату повернення коштів не складаються ані новий розрахунок коригування, ані нова податкова накладна.

Якщо постачальник після повернення товару зареєстрував податкову накладну лише через те, що не повернув кошти або повернув їх частково, така податкова накладна не має підстав, якщо сторони не домовлялися про інше використання цих коштів. Сам факт існування заборгованості постачальника перед покупцем не є постачанням товарів чи послуг і не утворює об'єкта оподаткування ПДВ. Відповідно, покупець не має права формувати податковий кредит за такою податковою накладною, а постачальник повинен виправити помилку шляхом складання розрахунку коригування до помилково зареєстрованої податкової накладної.

• Інша ситуація виникає тоді, коли сторони домовилися, що кошти, які не повертаються покупцю, зараховуються як передоплата за інше майбутнє постачання товарів або послуг. У такому разі ці кошти змінюють своє призначення і стають авансом. Відповідно до п. 187.1 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text на дату виникнення такого авансу у постачальника виникають податкові зобов'язання з ПДВ, а отже він складає нову податкову накладну саме на суму коштів, які сторони зарахували як передоплату.

Отже, якщо першою подією є повернення товару, розрахунок коригування складається лише один раз — на дату повернення товару. Подальше повернення коштів, повне чи часткове, не потребує складання нових розрахунків коригування або податкових накладних.

Якщо продавець "просто" не повернув усю суму коштів ("забув"), це саме по собі не є підставою для складання податкової накладної. Це буде заборгованість продавця, яка , у разі якщо сплине термін давності. буде зарахована ним у дохід, а у покупця - у витрати, як безнадійна. Фактично вона набуватиме тоді статусу безповротної допомоги, яку покупець надав продацю, і ані податковий кредит, ані зобов'язання в цьому разі не коригуються і не виникають.

Податкова накладна може бути оформлена лише тоді, коли неповернені кошти за взаємною домовленістю сторін стали авансом за нове постачання товарів або послуг.

Раді допомогти, звертайтесь ще!