Штрафи за неправильне списання шин на витрати підприємства

Основний податковий ризик полягає в тому, що контролюючий орган може визнати списання вартості шин на витрати у момент їх встановлення передчасним. У такому разі можливе донарахування податку на прибуток, застосування штрафу та нарахування пені. Водночас судова практика підтримує право платників податків списувати вартість шин на витрати періоду.

Контролюючі органи обґрунтовують свою позицію Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку № 291 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99, відповідно до якої на субрахунку 207 «Запасні частини» обліковуються шини як у запасі, так і в обороті. На думку податкових органів, шини повинні обліковуватися до моменту повного вироблення експлуатаційного ресурсу або до їх непридатності, визначеної відповідно до Експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів https://zakon.rada.gov.ua/go/z0712-06. Тому списання їх вартості на витрати одразу після встановлення може розцінюватися як передчасне визнання витрат.

Якщо під час перевірки контролюючий орган не визнає таке списання правомірним, він може виключити відповідні суми зі складу витрат звітного періоду, збільшити фінансовий результат до оподаткування та донарахувати податок на прибуток відповідно до Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134). Податкових різниць щодо операцій із шинами розділом III Податкового кодексу України не передбачено.

У разі визначення контролюючим органом податкового зобов'язання застосовується штраф відповідно до Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text (п. 123.1 ст. 123): 10 % від суми визначеного податкового зобов'язання або 25 %, якщо буде встановлено умисний характер порушення. Крім того, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text нараховується пеня за кожний календарний день прострочення.

Щодо ПДВ, якщо автомобіль використовується у господарській діяльності, податковий кредит за придбаними шинами формується на загальних підставах відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text. Однак за відсутності належного документального підтвердження встановлення шин або якщо контролюючий орган дійде висновку, що шини використані поза межами господарської діяльності, можуть бути висунуті вимоги щодо нарахування компенсуючих податкових зобов'язань за п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Водночас підприємство має вагомі аргументи на користь правомірності списання шин на витрати під час їх встановлення. Положення, затверджене наказом Мінтрансу № 102 від 30.03.1998 https://zakon.rada.gov.ua/go/z0268-98 (п. 3.19) визначає, що заміна шин не належить до реконструкції, модернізації чи інших поліпшень основного засобу, а є операцією з підтримання транспортного засобу в робочому стані. Відповідно до НП(С)БО 7 «Основні засоби» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00#Text (п. 15) витрати, здійснені для підтримання об'єкта основних засобів у робочому стані та отримання первісно очікуваних економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду.

На користь платників податків сформована і судова практика. Верховний Суд у постановах від 27.02.2018 у справі № 802/1853/16-а та від 17.04.2018 у справі № 816/246/17 підтвердив правомірність віднесення вартості шин до витрат у момент їх встановлення на транспортний засіб.

Для мінімізації податкових ризиків доцільно передбачити в наказі про облікову політику, що окремо придбані шини списуються до складу витрат у момент їх встановлення як витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування відповідно до п. 15 НП(С)БО 7, належним чином оформлювати документи на встановлення шин та вести картки обліку їх експлуатації і пробігу до моменту фактичного вибуття.

Раді допомогти, звертайтесь ще!