Облік загальновиробничих витрат: зміни у використанні приміщення для складу

Потрібно змінити наказ про облікову політику і деталізувати використання орендованого приміщення та розподіл витрат між видами діяльності, а витрати на оренду «змішаного» складу можна обліковувати як загальновиробничі з подальшим розподілом за обґрунтованою базою між продукцією власного виробництва та операціями з давальницькою сировиною.

Обґрунтування

1. Оренда виробничих/складських приміщень може входити до виробничої собівартості. Витрати на оренду об’єктів, безпосередньо залучених до виробництва, можуть відноситися на рахунок 23 як інші прямі або як загальновиробничі витрати і через їх розподіл формувати виробничу собівартість продукції, оскільки до неї включають інші прямі та загальновиробничі витрати, склад і перелік яких підприємство визначає самостійно відповідно до НП(С)БО 16.

2. Рішення про те, що витрати є загальновиробничими і змінними, приймає підприємство. Перелік і склад статей калькулювання, а також поділ загальновиробничих витрат на змінні та постійні визначає підприємство у своїй обліковій політиці, що узгоджується з підходом, коли оренда виробничих площ враховується як загальновиробничі витрати і надалі розподіляється на собівартість продукції за обраною базою згідно з НП(С)БО 16.

3. При зміні фактичного використання приміщення слід оновити облікову політику. Якщо орендоване приміщення фактично використовується і для зберігання готової продукції, і як склад сировини, доцільно уточнити наказ про облікову політику, описавши:

   • призначення приміщення (сировина, готова продукція, інші функції);
   • які витрати оренди відносяться до загальновиробничих, а які можуть відноситися, за потреби, до витрат на збут (якщо частина площі використовується виключно для зберігання готової продукції, що реалізується);
   • базу розподілу витрат оренди між напрямами (наприклад, площа, обсяг продукції, тоннаж, оборот).

4. Окремий облік операцій з давальницькою сировиною потребує розподілу витрат. При замовленні послуг лиття у сторонніх організацій із використанням давальницької сировини, підприємство може:

   • відносити пряму вартість таких послуг безпосередньо на собівартість відповідних партій продукції;
   • загальновиробничі витрати (у тому числі оренду складу, що обслуговує і цей напрям) розподіляти між власним виробництвом та «давальницьким» напрямом за обґрунтованою методикою, затвердженою в обліковій політиці, щоб не було перекосів у собівартості.

5. Зміна облікової політики – через новий наказ. Оскільки спосіб обліку загальновиробничих витрат і призначення приміщення зафіксовано в наказі про облікову політику, при зміні фактичних умов його використання потрібно:

   • підготувати проєкт змін (додаток або нова редакція окремих пунктів);
   • затвердити наказом керівника дату набрання чинності змін;
   • відобразити з цієї дати новий порядок класифікації та розподілу витрат оренди в обліковій системі.

Коригування наказу про облікову політику під фактичне використання складу та види діяльності дозволить обґрунтовано включати орендні витрати до собівартості продукції і коректно їх розподіляти.