Переведення витрат оренди на рахунок витрат майбутніх періодів

Переносити вже накопичену орендну плату з рахунку 91 на рахунок 39 і потім «розмазувати» її на собівартість у майбутніх періодах не можна; ці суми мають залишатися витратами тих періодів, коли вони фактично понесені, а рахунок 39 можна застосовувати лише для нових авансових платежів, які з самого початку належать до майбутніх періодів та будуть списуватися за затвердженим порядком.

Обґрунтування

1. Принцип нарахування і відповідності не дозволяє «перекладати» вже визнані витрати. Витрати визнаються у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені для отримання доходу цього чи майбутніх періодів, незалежно від дати оплати, що випливає з принципу нарахування і відповідності доходів та витрат, закріпленого у ст. 4 Закону про бухоблік. Уже відображені на рахунку 91 суми оренди є витратами відповідних місяців і не можуть заднім числом перетворюватися на витрати майбутніх періодів простим внутрішнім наказом.

2. Рахунок 39 застосовують для витрат, які від початку належать до майбутніх періодів. За економічною суттю до витрат майбутніх періодів належать, зокрема, сплачені авансом орендні платежі, передплата на інформаційні сервіси, витрати на освоєння нової продукції, які з моменту здійснення очевидно стосуються кількох майбутніх періодів, і тому спочатку відображаються на рахунку 39, а потім систематично списуються (як показано у прикладах з орендою та передплатою інформаційних сервісів). Якщо оренда вже була віднесена на 91 як загальновиробничі витрати, це означає, що підприємство визнало їх витратами відповідного періоду, і перекласифікація на 39 суперечитиме послідовності облікової політики.

3. Можливий варіант для нових платежів — одразу обліковувати як витрати майбутніх періодів. Якщо надалі ви укладете договір оренди з передоплатою за тривалий строк, можете відразу облікувати таку оплату через рахунок 39 з подальшим рівномірним списанням у витрати (аналогічно до обліку передплати на інформаційний сервіс, де спочатку робиться Дт 39 – Кт 685, а потім щомісячно списується на витрати). Такий підхід відповідає вимогам про рівномірний розподіл витрат, які стосуються кількох періодів, але застосовується тільки з моменту зміни методики, а не заднім числом до вже визнаних витрат.

4. Альтернатив фактичному визнанню вже понесених витрат по оренді немає. Орендна плата за період, коли виробництво лише готується і продукція ще не випускається, за своєю природою є загальновиробничими або іншими операційними витратами відповідних місяців. Вони не можуть накопичуватися безкінечно як «запас» на складах чи як витрати майбутніх періодів, якщо вже відображені на 91 і віднесені до звітності, адже це порушує вимоги ст. 4 Закону про бухоблік щодо достовірності та повноти відображення операцій у періоді їх здійснення.

Доцільно залишити вже нараховану оренду витратами відповідних періодів та, за потреби, переглянути облікову політику лише для майбутніх операцій.