Документи для відшкодування ПДВ при експорті товарів та ризики

Для відшкодування ПДВ при експорті ви подаєте лише декларацію з ПДВ з додатками, а первинні документи готуєте «на вимогу» для можливої позапланової перевірки; податкова аналізує вашого постачальника і весь ланцюг, а ризикові контрагенти можуть стати підставою для відмови у відшкодуванні, тому треба системно перевіряти контрагентів і документально фіксувати ділову мету та реальність операцій.

Обґрунтування

1. Пакет документів для бюджетного відшкодування ПДВ при експорті.
   При експорті за нульовою ставкою ви маєте право заявити до відшкодування від’ємне значення ПДВ, якщо воно сформоване за рахунок фактично сплаченого «вхідного» ПДВ постачальникам у попередніх та звітному періодах, що прямо випливає з пп. «б» п. 200.4 Податкового кодексу України. Для цього з декларацією з ПДВ подають:

   • додаток 2 з розшифровкою від’ємного значення в розрізі постачальників і періодів;
   • додаток 3 із заявою на повернення та реквізитами рахунку.
     Первинні документи (договори, накладні, акти, МД, платіжки, банківські виписки) до декларації не додаються, але обов’язково повинні бути в наявності в повному обсязі.

2. Які документи можуть реально вимагати під час перевірки відшкодування.
   Для підтвердження правомірності відшкодування податкова має право ініціювати позапланову документальну перевірку саме з цієї підстави (пп. 78.1.8 ПКУ). Під час такої перевірки податківці на підставі п. 85.2 ПКУ можуть вимагати:

   • документи придбання: договори, специфікації, рахунки, видаткові накладні, акти, митні декларації (якщо був імпорт);
   • документи оплати: платіжні інструкції, банківські виписки, касові документи;
   • регістри бухобліку за відповідними рахунками.
     Обов’язку виділяти суму ПДВ у тексті «Призначення платежу» немає, важливий сам факт оплати в ціні з ПДВ, підтверджений сукупністю документів.

3. Як податкова перевіряє постачальника і ланцюг поставки.
   При відшкодуванні ПДВ ДПС застосовує ризик-орієнтований підхід, автоматизований моніторинг і аналізує весь ланцюг походження товару, склади, реальність переміщення, відповідність обсягів ринку. Окремо перевіряються:

   • статус і «ризиковість» постачальників, наявність у них податкового боргу, блокування ПН, участь у сумнівних схемах;
   • узгодженість ваших даних з даними контрагентів (декларації, 4ДФ, ЄРПН, обсяги експортних/імпортних операцій).
     Якщо система фіксує проблемні ланки, це може стати підставою не лише для поглибленої перевірки, а й для відмови в частині податкового кредиту, сформованого від таких постачальників.

4. Ризики, якщо у вашого контрагента або його постачальників – «ризиковий» статус.
   Співпраця з ризиковими платниками ПДВ загрожує:

   • зупиненням реєстрації ваших ПН/РК і затягуванням відшкодування;
   • сумнівами у реальності господарських операцій по всьому ланцюгу;
   • можливим невизнанням податкового кредиту і, відповідно, зменшенням суми до відшкодування.
     Якщо ваш контрагент потрапляє до переліку ризикових, це не автоматично позбавляє вас права на кредит/відшкодування, але різко підвищує тягар доказування реальності операцій та ділової мети.

5. Що робити, щоб мінімізувати ризики при експорті та відшкодуванні ПДВ.
   Для зниження ризиків рекомендовано:

   • системно перевіряти контрагентів: борги, статус платника, ризиковість, наявність ліцензій, експорт/імпорт, сплату податків, зокрема через електронні сервіси ДПС та Е-кабінет;
   • отримувати від партнерів згоду на доступ до податкової інформації в Е-кабінеті (розділ «Згода») й аналізувати показники ризиковості;
   • фіксувати ділову мету кожної значної операції (економічний сенс, очікуваний прибуток, розширення ринку), що відповідає вимогам Закону № 996-XIV;
   • забезпечити повний комплект первинних документів по всьому ланцюгу: договори, ТТН/CMR, акти, накладні, складські документи, транспортну первинку, платіжні документи;
   • до відшкодування проводити внутрішній аудит податкового кредиту, звіряти ланцюги, логістику, відповідність обсягів і цін ринку;
   • у договорах передбачати обов’язок партнера повідомляти про включення до переліку ризикових та право розірвання/призупинення співпраці.

Найкращою стратегією є поєднання сильної первинки, формального дотримання вимог ПКУ та активної превентивної перевірки контрагентів до укладення угод і до заявлення відшкодування.