Право ФОП на податкові пільги для нежитлових будівель ферми

Так, формально ФОП може користуватися пільгою за п.п. «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ щодо таких будівель, але за умови доведення статусу сільськогосподарського товаровиробника і фактичного використання будівель за призначенням; відсутність основного сільськогосподарського КВЕДу та неподання 20-ОПП самі по собі не позбавляють пільги, проте суттєво підвищують ризик спору з податковою і потребуватимуть виправлення.

Обґрунтування

1. Умови пільги за п.п. «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ. Не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора НК 018:2023, що використовуються за призначенням у госпдіяльності та не здаються в оренду, лізинг чи позичку, згідно з пп. 266.2.2 ПКУ. Обов’язкові умови тут такі:
   • власник є сільськогосподарським товаровиробником;
   • об’єкт класифікований як 1271 НК 018:2023;
   • фактичне використання за сільськогосподарським призначенням у госпдіяльності;
   • відсутність передачі в оренду, лізинг, позичку.
   За наведеним описом (ферма, вирощування птиці, виробництво власних яєць, використання за призначенням, не здається в оренду) усі матеріальні умови норми виконуються.

2. Статус сільськогосподарського товаровиробника та роль КВЕД. Для застосування пільги власник має бути суб’єктом, який безпосередньо виробляє сільськогосподарську продукцію, розводить/вирощує живність та реалізує її продукцію, причому не достатньо лише «післяурожайної» діяльності. У такій ситуації ФОП фактично вирощує птицю та виробляє яйця, тобто здійснює сільськогосподарську діяльність, що відповідає вимогам п.п. «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ. Податкове законодавство не містить вимоги, що такий вид діяльності обов’язково має бути саме «основним» КВЕДом. Однак на практиці податкові органи орієнтуються на запис у ЄДР щодо основного виду діяльності, тому наявність сільськогосподарського КВЕД лише як додаткового створює доказовий ризик, але не скасовує права на пільгу за умови, що факт реального виробництва буде документально доведений (договори, накладні, акти, технологічні документи тощо).

3. Неподання форми № 20-ОПП не є формальною умовою для пільги. Норма п.п. «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ не ставить застосування пільги у залежність від подання повідомлення за формою № 20-ОПП. Форма № 20-ОПП (коди F1312007, J1312007) є заявою про об’єкти оподаткування або пов’язані з оподаткуванням і подається як інформаційне повідомлення, але не як спеціальний документ для підтвердження сільськогосподарського використання будівлі, див. Заяву за формою 20-ОПП. На практиці ДПС часто вважає неподання 20-ОПП підставою для нарахування податку, проте така позиція прямо не випливає з ПКУ. Тому формально відсутність 20-ОПП не позбавляє ФОП права на пільгу, але потребує або:
   • як мінімум подання 20-ОПП зараз для актуалізації даних;
   • або, якщо податок уже нараховано, – оскарження донарахувань із доведенням фактичних умов застосування пільги.

4. Практичні дії для зниження ризиків і виправлення ситуації. Щоб захистити право на незастосування податку за цією нормою, доцільно:

   1. Привести реєстраційні дані у відповідність до фактичної діяльності: зробити сільськогосподарський КВЕД основним або принаймні забезпечити його наявність у переліку видів діяльності, щоб підтверджувати статус сільськогосподарського товаровиробника.
   2. Подати форму № 20-ОПП по фермі як об’єкту, через який здійснюється господарська діяльність, з коректним типом об’єкта.
   3. Якщо податок уже нарахований, подати уточнюючу декларацію з податку на нерухоме майно за формою J0302108 із виключенням такого об’єкта як не об’єкта оподаткування, посилаючись на пп. 266.2.2 ПКУ та додавши до листа-пояснення копії правовстановлюючих та виробничих документів.
   4. У разі відмови податкової – розглядати адміністративне й судове оскарження, аргументуючи відсутність у ПКУ вимоги щодо 20-ОПП та «основного» КВЕД як умови саме для цієї пільги.

5. Ризик підходу контролюючого органу. Оскільки ДПС фактично вимагає 20-ОПП як підтвердження використання об’єкта в госпдіяльності та часто «чіпляється» до невідповідності основного КВЕД, існує ризик, що податківці й надалі нараховуватимуть податок і відмовлятимуть у пільзі, попри буквальні норми ПКУ. У такому разі остаточно справа може вирішуватися в суді, де вирішальними будуть: наявність коду 1271, докази реального вирощування птиці й виробництва яєць у цих будівлях та відсутності їх передачі в користування третім особам.

За описаних умов право ФОП на незастосування податку існує, але його реалізація вимагатиме приведення облікових даних у відповідність та готовності відстоювати пільгу перед податковою.