Укладання контракту з нерезидентом: документи, облік і ліцензії для ТОВ

На даний час чинне законодавство України не забороняє Вам викнувати будівельні роботи для замовника - фізособи -нерезидента.

Проте, треба пам`ятати, що забудовником (замовником будівельних робіт) може бути особа яка має право власності (право користування) на земельну ділянку, на яккій буде будуватися об`єкт нерухомого майна.

Додаткових ліцензій/дозволів Вам (підряднику) отримувати не треба при виконанні робіт замовнику-нерезиденту (фізособі).

Якщо об'єкт будівництва належить до класу наслідків СС2 або СС3, то Ви маєте мати стандартну будівельну ліцензію.

Валютний контроль.

На виконанн ябудівельних робіт на експорт поширюються граничні строки валютного контролю.

Наразі вони складають 180 днів (п. 14-2 Постанови НБУ № 18 від 24.02.2026, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text).

Тобто, замовник-нерезидент має оплатити виконані роботи не пізніше 180 днів з дати складання акту виконаних робіт.ті).

Документальне оформлення

Маєе укласти письмовий ЗЕД-договір з замовником на виконання будівельних робіт.

Фактично виконані роботи оформлюєте актами виконаних робіт довільної форми.

За домовленістю сторін можуть використовуватись форми № КБ-2в та № КБ-3.

ПДВ

Місцем постачання будівельних робіт в цій ситуації є митна територія України (п. 186.2.2 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4496).

Відповідно, Ви маєте складати ПН з ПДВ за ставкою 20 % за правилом "першої події" (п. 187.1 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4528).

ПН складається з урахуванням такої норми Порядку заповнення ПН № 1307 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0137-16#Text):

"У разі складання податкової накладної за операціями з постачання послуг отримувачу (покупцю) нерезиденту, місце постачання яких розташоване на митній території України, у графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П.І.Б.) нерезидента та через кому країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «500000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється."

Причина невмдачі покупцю - 21

Податок на прибуток

Об`Єкт оподаткування визанчається за правилами бухобілку та з урахуванням різниць, визначених ПКУ (п. 134.1.1 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10624)

Бухгалтерський облік та проведення

Дт 362 Кт 703 - складений акт виконаних будівельних робіт

Дт 703 Кт 643/6412 - нарахований ПДВ, складена Пн

Дт 903 Кт 23 - списана собівартість виконаних робіт

Дт 362 Кт 714 або Дт 945 Кт 362 - нараховані курсові різниці по монетарній заборгованості покупця, яка має бути оплачена валюті (норма п. 8 НПСБО 21, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00#Text)

Дт 312 Кт 362 - надійша валюта за виконані роботи.

Увага. ДПСУ вважає, що на курсові різниці в цій ситуації треба донараховувати ПДВ - від 10.07.2026 р. N 794/2/99-00-21-01-01-02:

"Ситуація: ТОВ здійснює постачання товарів нерезиденту на митній території України (операція оподатковується ПДВ за ставкою 20 %).
Ціна договору визначена в євро, розрахунки між сторонами здійснюються в євро. На дату першої події (відвантаження товару) ТОВ склало податкову накладну виходячи з гривневого еквівалента вартості товару, визначеного за офіційним курсом НБУ на дату відвантаження. Поставка товару виконана у повному обсязі.
Оплата від нерезидента надійшла пізніше в повному обсязі. На дату оплати курс НБУ був вищим, ніж на дату відвантаження. Договірна ціна товару в іноземній валюті сторонами не переглядалася та не змінювалася.
Питання 1: Чи є різниця у гривневому еквіваленті, що виникла між датою відвантаження та датою оплати внаслідок зміни валютного курсу, курсовою різницею?
Питання 2: Чи виникає у продавця обов'язок складати розрахунок коригування до податкової накладної на дату отримання оплати від нерезидента?
Уточнення: Якщо так, то яка підстава для такого коригування за відсутності зміни договірної ціни товару?"
Відповідь на питання 1: Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375 (зі змінами), встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Отже, питання визначення курсових різниць належить до компетенції Міністерства фінансів України як головного регулятора з питань бухгалтерського обліку.
Відповідь на питання 2: Згідно зі статтею 533 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Податкова накладна за операцією з постачання товарів на митній території України складається на дату першої події за такою операцією, визначеною відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Якщо такою подією є відвантаження товарів, то податкова накладна складається на дату відвантаження таких товарів виходячи з їх вартості, визначеної у первинних документах, складених за такою операцією.
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ розрахунок коригування до податкової накладної складається, зокрема, у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг (перерахунку ціни), що підтверджено відповідними первинними (бухгалтерськими) документами.
Отже, якщо надалі на дату здійснення покупцем оплати за товари відбувся перерахунок (збільшення) вартості таких товарів у зв'язку зі зміною валютного курсу, то на таку дату у платника податку - постачальника виникають підстави, визначені пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, для складання розрахунку коригування на зміну ціни (вартості) товарів до податкової накладної, складеної за операцією з постачання таких товарів."

На нашу думмку, тут ДПСУ відповіла не коректно, тому рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!