Дозволи та акциз для ФОП, що продає електричні станції

Не зовсім, для простої торгівлі зарядними станціями як обладнанням спеціальних дозволів та акцизного податку не потрібно, але як тільки ви починаєте надавати послуги заряджання (продавати електроенергію через власну станцію), виникають податкові обмеження і можливі дозвільні вимоги щодо викидів/відходів.

Обґрунтування

1. Продаж зарядних станцій як товару ФОП на ЄП 2 групи
   Закон визначає станцію зарядки електромобілів як пристрій для заряджання акумуляторних батарей електротранспорту, стаціонарний чи пересувний, але це не окремий вид підакцизного товару, а обладнання (Закон № 2956-20).
   Звичайна оптова чи роздрібна торгівля таким обладнанням не відноситься до виробництва чи реалізації підакцизних товарів, тому її сама по собі не заборонено для платників єдиного податку та не обкладають акцизом.

2. Послуги заряджання через власну станцію і спрощена система
   Діяльність з надання послуг заряджання акумуляторів електротранспорту за допомогою власної електрозарядної станції податківці фактично прирівнюють до реалізації електроенергії, що є підакцизним товаром.
   У такому разі юридична особа на єдиному податку 3 групи не може залишатися на спрощеній системі при наданні таких послуг іншим суб’єктам, оскільки це операції з підакцизним товаром, і вона мусить перейти на загальну систему з першого числа місяця, наступного за періодом здійснення такої діяльності, згідно з підпунктом 5 підпункту 298.2.3 ПКУ.
   Хоча норма прямо наведена для юрособи, логіка ПКУ щодо заборони для єдинників працювати з підакцизними товарами однакова для всіх груп, тому надання платної зарядки як бізнесу для ФОП-єдинника є ризиковим щодо втрати спрощеної системи.

3. Акцизний податок і продаж обладнання vs продаж електроенергії
   Електроенергія є підакцизним товаром, але при її виробництві з відновлюваних джерел для власного споживання діють винятки з оподаткування, і до операцій, які не оподатковуються, зокрема належать реалізація електроенергії з відновлюваних джерел та передача її для власного споживання в межах підприємства за відповідним кодом УКТЗЕД, що випливає з норм ПКУ, на які посилаються у матеріалі (п. 215.1, пп. 14.1.29, 213.2.8, 213.2.9 ПКУ).
   Разом із тим, податківці підкреслюють, що за операціями з реалізації електроенергії акцизний податок виникає у виробника власновиробленої електроенергії на ринку, а не у того, хто просто продає обладнання, тобто сам факт торгівлі зарядними станціями без постачання електроенергії не створює об’єкта для акцизу.

4. Екологічний податок і дозвільні питання
   Об’єктами екологічного податку є викиди забруднювальних речовин в атмосферу стаціонарними джерелами, скиди у водні об’єкти, розміщення відходів, а також певні обсяги виробленої електроенергії, що прямо перелічені у пункті 242.1 ПКУ.
   При простій торгівлі зарядними станціями ці об’єкти не виникають, але якщо ви самостійно експлуатуєте електрозарядну станцію й у процесі є викиди, скиди або розміщення відходів, тоді потрібні спеціальні дозволи й з’являються зобов’язання з екологічного податку, які сплачуються за правилами Розділу VIII ПКУ.

Рекомендація:

Якщо ви плануєте лише продаж зарядних станцій як обладнання, працюйте на ЄП 2 групи без акцизу, а для запуску платної зарядки через власну станцію окремо проаналізуйте ризики втрати спрощеної системи і можливі дозвільні вимоги до експлуатації станцій.

За описаних вами умов для простої торгівлі зарядними станціями додаткових дозволів і акцизу не виникає, але надання платних послуг заряджання клієнтів уже потребує окремого податково-дозвільного аналізу.