Оприбуткування пального при купівлі вантажного автомобіля ПДВ

Продаж вантажного авто з пальним у баку не створює акцизних наслідків ні для продавця, ні для покупця, а паливо у продавця доцільно «з’їхати» у витрати, а покупцю – оприбуткувати як запаси і надалі списати за подорожніми листами залежно від використання.

Обґрунтування

1. Чи є продаж авто з пальним акцизною реалізацією пального
Операція продажу автомобіля як укомплектованого об’єкта (з пальним у баку) не розглядається як окрема «реалізація пального». Паливний бак авто не є акцизним складом згідно з визначенням у пп. 14.1.6 ПКУ. Передача пального у складі автомобіля не відповідає ознакам «реалізації пального» з пп. 14.1.212 ПКУ, оскільки це пальне вже вибуло із системи електронного адміністрування для власного споживання. Тому ані продавець, ані покупець у цій ситуації не виникають як суб’єкти, що здійснюють оподатковувану акцизом реалізацію пального.

2. Оформлення договору й первинних документів, щоб уникнути ризиків з акцизу
Щоб не виникло претензій щодо «торгівлі пальним», продавцю варто:

• у договорі купівлі-продажу та акті приймання-передачі вказувати, що автомобіль передається як єдиний об’єкт укомплектований (у спорядженому стані), без виділення пального окремим товаром;
• не показувати пальне окремим рядком з кількістю та вартістю, бо тоді операцію можуть кваліфікувати як реалізацію підакцизного пального, що вимагатиме реєстрації платником акцизного податку та ліцензії відповідно до ст. 29 Закону №3817-IX.
  За такого оформлення наслідки з акцизу для ТОВ-продавця не настають, а покупець просто приймає авто в укомплектованому стані.

3. Бухоблік у продавця: як поводитися з пальним у баку
Для продавця пальне в баку при продажу авто не відображається як окремий об’єкт реалізації. Його вартість списується до витрат як витрати на передпродажну підготовку. У бухобліку доцільно:

• списати залишок пального в баку на витрати на збут: Дт 93 – Кт 203 на дату підписання акта приймання-передачі;
• окремих ПДВ-зобов’язань щодо цього пального не нараховувати, оскільки окремого об’єкта постачання немає, а база ПДВ за авто визначається виходячи із загальної вартості автомобіля з урахуванням мінімальної бази оподаткування за п. 188.1 ПКУ.
  Для продавця всі податкові наслідки з ПДВ концентруються навколо операції постачання основного засобу (автомобіля), а пальне лише формує витрати.

4. Бухоблік у покупця: як оприбуткувати пальне в баку
Покупець має два підходи, залежно від того, як оформлені документи:

• якщо пальне виділене окремо (рядок «дизпаливо 200 л» у накладній або акті з ціною):
  • оприбуткувати пальне як запас: Дт 203 – Кт 631 на вартість палива без ПДВ;
  • за наявності ПН на пальне – сформувати податковий кредит за загальним правилом ст. 198.1 ПКУ;
• якщо пальне не виділене окремо, а лише зазначене фразою на кшталт «автомобіль передається з залишком палива 200 л у баку»:
  • формально воно вважається «подарованим» покупцю, і для коректного обліку можна:
    • оцінити 200 л за справедливою (ринковою) ціною на дату передачі і оприбуткувати як безоплатно отриманий запас: Дт 203 – Кт 718, виходячи з вимоги п. 12 НП(С)БО 9 щодо оцінки безоплатно отриманих запасів;
    • подальше списання здійснювати:
      • до введення авто в експлуатацію – у первісну вартість авто як витрати на доведення ОЗ до стану готовності: Дт 152 – Кт 203 відповідно до п. 8 НП(С)БО 7;
      • після введення в експлуатацію – до витрат (адміністративні, збутові чи виробничі) за подорожніми листами: Дт 92/93/23 – Кт 203.
        У будь-якому варіанті покупцю важливо відображати наявність пального в першому подорожньому листі (залишок у баку при виїзді), щоб коректно списувати витрати пального у госпдіяльності.

Рекомендація:
Сторонам варто прописати в договорі, що пальне входить у комплектацію автомобіля, а покупцю – окремим внутрішнім актом оприбуткувати 200 л за ринковою ціною на Дт 203 та далі списувати його за маршрутами, пов’язаними з реєстрацією та експлуатацією авто.

Продаж вантажного автомобіля з пальним у баку за умови правильного оформлення документів і відображення в обліку не створює додаткових податкових ризиків для обох ТОВ.