Як правильно оформити товар після відмови комітента

Ні, за умови правильного переоформлення договорів і первинки така операція не має вважатися «бестоваркою», але потрібно змінити статус товару з «комісійного» на «власний» імпортера й оформити нові підстави для розрахунків з комітентом.

Обґрунтування

1. Чий товар і що змінилося після відмови комітента
   За договором комісії імпортований товар належить комітенту, а комісіонер діє від свого імені, але за рахунок комітента (договір комісії, ст. 1011, 1018, 1023, 1024, 1025, 1026 Цивільного кодексу України № 435-15).
   Після того як комітент оглянув товар і відмовився від прийняття, комісіонер зобов’язаний забезпечити його збереження і повідомити комітента, а комітент має розпорядитися своїм майном або забрати його, інакше комісіонер може продати або передати на зберігання за рахунок комітента за найвигіднішою для нього ціною (ст. 1021–1026 ЦКУ). У вашій ситуації «найвигіднішим продажем» може бути продаж самому комісіонеру.

2. Як юридично оформити, щоб імпортер став власником товару
   Щоб імпортер зберіг товар собі й не було «бестоварки» для єдинника-комітента, потрібні такі кроки:

   • укласти з комітентом додаткову угоду або окремий договір купівлі-продажу, за яким комісіонер купує у комітента цей товар;
   • скласти звіт комісіонера з відображенням факту відмови комітента від комісійного продажу та умов подальшого продажу товару самому комісіонеру (ст. 1022 ЦКУ);
   • оформити передачу товару від комітента до комісіонера актом приймання-передачі / видатковою накладною з датою фактичного переходу контролю над товаром, на підставі якої товар списується з позабалансового обліку комісіонера як комісійний і оприбутковується як власний (ст. 9 Закону про бухоблік, ст. 1022–1024 ЦКУ).

3. Ризик «бестоварки» для комітента-єдинника і як його мінімізувати
   Для платника єдиного податку основний ризик у тому, щоб податкова не побачила продажу без реального руху товару чи без належних документів. Щоб не було «бестоварки», у комітента має бути:

   • договір комісії + звіт комісіонера з фіксацією відмови від реалізації та подальшого продажу комісіонеру;
   • договір купівлі-продажу (або додаткова угода), де чітко прописано, що комісіонер купує товар у комітента;
   • первинні документи на постачання товару комісіонеру (видаткова накладна / акт) із зазначенням номенклатури, кількості, ціни;
   • грошовий розрахунок саме в грошовій формі, без взаємозаліку зустрічних вимог, щоб не порушити вимогу про виключно грошові розрахунки для єдинника за п. 291.6 ПКУ.

4. Розрахунки з комітентом-єдинником: чого не робити
   Для єдинника критично уникати негрошових форм розрахунків (взаємозалік, списання «у рахунок» тощо), які вважаються порушенням умов спрощеної системи і можуть тягнути 15% ставки та примусовий перехід на загальну систему за п. 291.6, пп. 3 п. 293.4, пп. 4 п. 298.2.3, п. 299.11 ПКУ.
   Безпечний варіант:

   • якщо раніше комітент перераховував кошти комісіонеру (аванс на митні, логістику тощо) — повернути їх грошима комітенту;
   • окремо сплатити комітенту грошима вартість товару за договором купівлі-продажу;
   • або навпаки: комісіонер спершу платить єдиннику за товар, а вже потім за окремими платежами комітент компенсує витрати на митні платежі та інші послуги.

Ризики та нюанси:
Якщо оплату за товар або взаємні розрахунки між сторонами фактично «закриють» актом зарахування боргів без реального руху грошей, податкова може розцінити це як негрошову форму розрахунків і порушення для єдинника згідно з п. 291.6 ПКУ, що створює ризик втрати спрощеної системи.

Коректне документальне оформлення відмови від комісії та подальшого продажу імпортованого товару самому комісіонеру з реальним рухом коштів дозволяє залишити операцію «товарною» і безпечнішою для комітента-єдинника.