Податкові наслідки невиплати за товар з сертифікатом знищення

На жаль, але у Вашому випадку немає підстав для здійснення коригування ( зменшення ) зобов'язань з ПДВ згідно з п.192.1 ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4621 ).

Разом з цим у Вас є підстави для визнання безнадійної дебіторської заборгованості, так як «існує впевненість про її неповернення боржником» (п.4 НП(С)БО – 10 «Дебіторська заборгованість», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#o16 ).

Та в місяці, коли підписано договір (угоду ) про прощення боргу ( це потрібно зробити ), слід списати таку заборгованість.

Згідно з п.11 НП(С)БО – 10 ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#o29 ), «виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати».

Тобто у разі наявності РСБ списуєте : Дт38 – Кт361. Якщо суми РСБ недостатньо – списуєте на витрати: Дт944 – Кт361.

Щодо наслідків з податку на прибуток: якщо підприємство не застосовує податкові різниці, то не потрібно ніяким чином коригувати фінансовий результат до оподаткування, все відбувається згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Якщо ж підприємство застосовує податкові різниці, то слід мати на увазі, що згідно з п.п.139.2.1 ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685 ) фінансовий результат до оподаткування збільшується на «на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів)».

Тобто потрібно визнати податкові різниці на збільшення, це записи Дт944 – Кт38 ( у разі нарахування РСБ ) та/або Дт944 – Кт361 (списання дебіт/заборгованості понад суму РСБ ).

Також передбачена і різниця на зменшення: «фінансовий результат до оподаткування зменшується:…на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу» (п.п.139.2.2 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685 ).

При цьому слід мати на увазі наступне: згідно з п.п.14.1.11 «ж» ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 ), до безнадійної заборгованості відноситься також «заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством».

Якщо будуть відповідні документи від ТПП, які підтверджують наявність форс – мажору, та документи (сертифікати, наприклад ) складені на адресу Вашого підприємства – тоді можна застосовувати і різницю на зменшення фінансового результата до оподаткування.

Інакше – застосовується тільки різниця на збільшення.

Щодо відображення в декларації з податку на прибуток: в додатку РІ зазначаються суми на збільшення: рядок 2.1.2 «Сума витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України)» та рядок 2.1.3 «Сума витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) (підпункт 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України)», та при необхідності – на зменшення: рядок 2.2.3 «Сума списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів)), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (підпункт 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України)».

Раді допомогти, звертайтесь ще!