Податкові наслідки невиплати за товар з сертифікатом знищення

Підприємство відвантажило товар і зареєструвало податкову накладну,нам за товар не оплатили,оскільки клієнт має сертифікат що товар знищено,які податкові наслідки,і чи можемо відкоригувати пдв зобавязання

АІ-Консультант

Відповідь сформована штучним інтелектом та може містити неточності. Для підтвердження інформації дочекайтесь відповіді експерта.

Ні, відкоригувати вже нараховані податкові зобов’язання з ПДВ у вашій ситуації за загальним підходом не можна, оскільки товар покупцю був відвантажений, право власності перейшло, а його подальше знищення вже на боці покупця не скасовує факту постачання і не дає підстав для розрахунку коригування до податкової накладної.

Обґрунтування

Факт постачання вже відбувся, ПДВ-зобов’язання у постачальника зберігаються. Податкові зобов’язання з ПДВ у постачальника виникають на дату «першої події» – відвантаження товару або отримання оплати згідно з п. 187.1 Податкового кодексу України. У вас відбулась відвантаження, складена та зареєстрована податкова накладна, тому операція постачання вважається здійсненою і підстав для її «анулювання» лише через те, що покупець потім втратив товар, немає.
Повернення або коригування постачання відсутні – немає підстав для розрахунку коригування. Розрахунок коригування до податкової накладної складають, коли змінюється сума компенсації або відбувається повернення товарів чи перегляд умов постачання відповідно до ст. 192 ПКУ. У випадку, коли відвантажені товари були знищені у покупця і йому не повертаються, податкові органи вказують, що у постачальника відсутні підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної за такою операцією, оскільки сам договір постачання не змінюється, а повернення товарів немає.
Форс-мажор і сертифікат ТПП впливають на ПДВ у покупця, а не у постачальника. Під час дії воєнного або надзвичайного стану товари, придбані з ПДВ для оподатковуваних операцій і знищені внаслідок форс-мажору, не вважаються використаними в негосподарських чи неоподатковуваних операціях за п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. За наявності належних первинних документів і сертифіката ТПП у покупця не виникає обов’язок нараховувати компенсуючі ПДВ-зобов’язання за п. 198.5 ПКУ. Але ця норма регулює саме сторону покупця, а не скасовує ПДВ-постачання у продавця.
Щодо неоплати за товар – можливе прощення боргу без ПДВ-коригування. Якщо покупець не оплачує товар і ви вирішите простити йому борг, це буде операція з прощення дебіторської заборгованості, яка впливає на податок на прибуток (через можливі різниці за п. 139.2 ПКУ), але не змінює факту постачання і не дає права коригувати ПДВ, оскільки повернення товару чи анулювання поставки не відбувається.

ПДВ-зобов’язання постачальника за такою реалізацією залишаються без змін, а сертифікат про знищення товару може бути використаний покупцем для цілей ненарахування компенсуючих ПДВ-зобов’язань, але не для зменшення вашого вихідного ПДВ.

ЮК

Юрій, консультант

експерт

27.08.2026 | 22:12

Очікує відповідь

На жаль, але у Вашому випадку немає підстав для здійснення коригування ( зменшення ) зобов'язань з ПДВ згідно з п.192.1 ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4621 ).

Разом з цим у Вас є підстави для визнання безнадійної дебіторської заборгованості, так як «існує впевненість про її неповернення боржником» (п.4 НП(С)БО – 10 «Дебіторська заборгованість», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#o16 ).

Та в місяці, коли підписано договір (угоду ) про прощення боргу ( це потрібно зробити ), слід списати таку заборгованість.

Згідно з п.11 НП(С)БО – 10 ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#o29 ), «виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати».

Тобто у разі наявності РСБ списуєте : Дт38 – Кт361. Якщо суми РСБ недостатньо – списуєте на витрати: Дт944 – Кт361.

Щодо наслідків з податку на прибуток: якщо підприємство не застосовує податкові різниці, то не потрібно ніяким чином коригувати фінансовий результат до оподаткування, все відбувається згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Якщо ж підприємство застосовує податкові різниці, то слід мати на увазі, що згідно з п.п.139.2.1 ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685 ) фінансовий результат до оподаткування збільшується на «на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів)».

Тобто потрібно визнати податкові різниці на збільшення, це записи Дт944 – Кт38 ( у разі нарахування РСБ ) та/або Дт944 – Кт361 (списання дебіт/заборгованості понад суму РСБ ).

Також передбачена і різниця на зменшення: «фінансовий результат до оподаткування зменшується:…на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу» (п.п.139.2.2 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685 ).

При цьому слід мати на увазі наступне: згідно з п.п.14.1.11 «ж» ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 ), до безнадійної заборгованості відноситься також «заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством».

Якщо будуть відповідні документи від ТПП, які підтверджують наявність форс – мажору, та документи (сертифікати, наприклад ) складені на адресу Вашого підприємства – тоді можна застосовувати і різницю на зменшення фінансового результата до оподаткування.

Інакше – застосовується тільки різниця на збільшення.

Щодо відображення в декларації з податку на прибуток: в додатку РІ зазначаються суми на збільшення: рядок 2.1.2 «Сума витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України)» та рядок 2.1.3 «Сума витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) (підпункт 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України)», та при необхідності – на зменшення: рядок 2.2.3 «Сума списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів)), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (підпункт 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України)».

Раді допомогти, звертайтесь ще!

ЕО

Омельчук Елена Александровна

14.10.2026 | 22:29

ФОП

Відповідь надано

Є відповідь АІ