Оформлення повернення товару та переплати: уникнення штрафів ДФС

Вважаємо, що в такої ситуації складення ПН на кредитове сальде за с/рах 361 є зайвим.

Є роз’яснення ДПС України з подібного приводу: в ІПК ДПС України від 29.05.2025 №2938/ІПК/99-00-21-03-02 зазначається, що у разі якщо товар або частина товару повертається покупцем раніше, ніж постачальником повертаються кошти за такий товар, то розрахунок коригування складається на дату повернення постачальнику такого товару (частини товару). Та на суму коштів, що були сплачені постачальнику покупцем за товар та які повертаються покупцю постачальником у зв’язку із поверненням (частковим поверненням) товару, податкова накладна не складається.

Відповідний матеріал є на сайті Семінар Ком від 01.06.25 р.: «Податкова накладна: нюанси коригування при поверненні товару та передоплати»: https://7eminar.ua/news/8531-podatkova-nakladna-nyuansi-koriguvannya-pri-povernenni-tovaru-ta-peredoplati .

Разом з цим якщо є домовленість з покупцем, що залишок коштів (кредитове сальдо ) слід визначити як попередню оплату за інший товар – тоді дійсно, на дату такої домовленості (додаткової угоди) слід нарахувати зобов’язання з ПДВ згідно з п.п.187.1 «а» ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n4528 ) як на п/оплату. В інших випадках нараховувати ПДВ не потрібно.

Щодо повернення кштів покупцю – по перше, це можна побачити, аналізуючи рух коштів за с/рах.361. Та також слід мати переписки з клієнтом (клієнтами ), з якої випливає, що повернення коштів – це не п/оплата за товар (взагалі призначення платежів можна побачити також у платіжних інструкціях ). Вважаємо, що податкових ризиків не повинно бути

Раді допомогти, звертайтесь ще!