Що потрібно провайдеру для надання послуги захисту інформації

Для надання послуги «захисту від небажаного контенту при серфінгу в Інтернеті» ТОВ–провайдеру формально достатньо статусу постачальника електронних комунікаційних послуг (доступ до мережі Інтернет), а спеціальної ліцензії з технічного/криптографічного захисту інформації потрібно лише у разі, якщо ви починаєте надавати послуги саме як виконавець робіт з технічного чи криптографічного захисту інформації за ліцензованими видами; окремий «антиспам/батьківський контроль» КВЕД законодавством не встановлений, зазвичай використовують КВЕД з групи 61 (доступ до Інтернету) як базовий, а деталізацію послуг фіксують у договорах та офертах.

Обґрунтування

1. Що є базовою діяльністю провайдера, який фільтрує контент
Постачання доступу до Інтернету є електронною комунікаційною послугою, яка підпадає під умови загальної авторизації, а не під окреме ліцензування, і включає, зокрема, послугу доступу до мережі Інтернет згідно зі статтею 18 Закону № 1089-20.
Захист від небажаного контенту (фільтрація сайтів, «батьківський контроль» тощо) у такому випадку розглядається як спосіб надання електронної комунікаційної послуги доступу до Інтернету з додатковими параметрами безпеки, а не як окремий ліцензований вид діяльності.

2. Коли потрібна ліцензія з криптографічного/технічного захисту інформації
Ліцензуванню підлягає надання послуг у галузі криптографічного та технічного захисту інформації за затвердженим переліком, зокрема послуги з оцінювання захищеності інформації, атестації комплексів технічного захисту, виявлення закладних пристроїв тощо, які прямо віднесені до ліцензованих видів у постанові КМУ № 821-2016-п, а органом ліцензування визначена Адміністрація Держспецзв’язку постановою КМУ № 609-2015-п.
Якщо ТОВ-провайдер надає клієнтам лише сервіс блокування небажаних ресурсів у межах власної мережі (контент-фільтрація), без проведення робіт з технічного захисту інформації чи оцінювання відповідності профілям безпеки, вимога отримувати таку ліцензію прямо не випливає з указаних актів.

3. Які КВЕД зазвичай використовують для провайдерської діяльності
Закон «Про електронні комунікації» оперує поняттям «постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг» і ставить вимогою лише загальну авторизацію, подання повідомлення та виконання умов статті 18, а не конкретний код КВЕД.
Для провайдерської діяльності з доступу до Інтернету на практиці застосовують КВЕД із групи 61 «Телекомунікації», зокрема види, що відповідають доступу до мережі Інтернет, а обов’язок провайдера забезпечувати безпеку, конфіденційність і якість послуг при цьому випливає з Закону № 1089-20 і Правил надання електронних комунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ № 761-2025-п, де прямо вимагається забезпечення безпеки мереж і послуг та захисту інформації кінцевих користувачів.

Рекомендація:
Доцільно мати КВЕД із групи 61, що покриває надання доступу до Інтернету, а послугу «захист від небажаного контенту» описати як опцію в договорах/офертах та внутрішніх правилах надання послуг, отримуючи окрему ліцензію Держспецзв’язку лише у разі виходу в сферу ліцензованих робіт із технічного або криптографічного захисту інформації.

Надання послуги фільтрації небажаного контенту для абонентів базується на вашому статусі провайдера електронних комунікацій, а не на спеціальному «антиконтентному» КВЕД чи окремій ліцензії, якщо ви не заходите в ліцензовані види робіт із технічного/криптографічного захисту інформації.