Умовна податкова накладна для уникнення ризиків ПДВ оформлення

Ні, позиція податкової не зовсім коректна: умовну (компенсуючу) податкову накладну ви складаєте не через «ризикові коди», а як використання товарів у негосподарській діяльності за правилами п. 198.5 ПКУ, і оформлюєте її як зведену ПН «на себе» з типом причини 13 та ознакою зведеності 1.

Обґрунтування

1. Коли взагалі потрібна умовна ПН
   Умовний продаж для цілей ПДВ – це нарахування податкових зобов’язань, коли податковий кредит сформовано, але товари/послуги використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю платника. Це прямо випливає з п. 198.5 ПКУ, який зобов’язує нарахувати ПЗ і скласти зведену ПН за такими товарами/послугами.

2. Форма та реквізити зведеної компенсуючої ПН
   Порядок складання зведених компенсуючих ПН (у тому числі умовних) встановлено Порядком №1307. Для ПН за п. 198.5 ПКУ:

   • у верхній частині ставите відмітку «Зведена податкова накладна» і код ознаки «1» (зведена за п. 198.5 ПКУ – це випливає з п. 11 Порядку №1307 та згадки про код ознаки «1» у цьому пункті);
   • у полі «Отримувач (покупець)» зазначаєте власне найменування ТОВ;
   • у рядку ІПН отримувача – умовний ІПН «600000000000» (п. 11 Порядку №1307);
   • у верхньому лівому куті в полі «Тип причини» ставите код «13» – «Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності» згідно з п. 8 Порядку №1307.

3. Заповнення граф табличної частини при типі причини «13»
   За п. 16 Порядку №1307, у зведених ПН за п. 198.5 і 199.1 ПКУ у графі 2 зазначаються дати та номери «вхідних» ПН постачальників, за якими нараховуються ПЗ. Для ПН з типом причини «13» додатково у графі 2 потрібно вказувати повний опис (номенклатуру) товарів/послуг постачальника. Графи 3–9 заповнюються у загальному порядку, тобто переносите код УКТ ЗЕД / ДКПП, одиницю виміру, кількість, ціну, базу оподаткування та суму ПДВ, виходячи з даних вхідної ПН.

4. Як це допомагає «зняти» податковий кредит
   Логіка така: ви визнаєте, що товари, податковий кредит за якими виник (через реєстрацію ПН на ТОВ), фактично не використовуються у господарській діяльності (картка оформлена на директора як фізособу, товар фактично пішов на фізособу). Тому:

   • у декларації з ПДВ відображаєте податковий кредит за вхідною ПН (рядок 10.1);
   • одночасно показуєте компенсуючу зведену ПН за п. 198.5 ПКУ (рядок 4.1), що «обнуляє» цей кредит по суті.
     Це повністю відповідає механізму, описаному у п. 198.5 ПКУ: сума ПДВ залишається у бюджеті, а ризики щодо «безпідставного» кредиту та ліміту в СЕА ПДВ знімаються.

5. Чи обов’язково саме умовна ПН, якщо є помилка в адресаті
   Нормативних вимог складати умовну ПН через те, що контрагент ризиковий, немає. Але якщо ви вже отримали зареєстровану ПН на ТОВ, а фактично товари перейшли/використані як не господарські, застосування механізму п. 198.5 ПКУ є законним способом усунути претензії щодо податкового кредиту без коригування «чужої» ПН постачальником.

Рекомендація: складіть зведену компенсуючу ПН «на себе» з ознакою «1» (п. 198.5 ПКУ) і типом причини «13», у графі 2 зазначте дату, номер та номенклатуру з вхідної ПН METRO, а в декларації одночасно відобразіть і кредит, і компенсуючі зобов’язання.