Законність конфіскації майна підприємства в зоні бойових дій

Дії податкового органу щодо реалізації майна за наведених обставин містять суттєві процедурні та матеріальні порушення. Опис майна без встановлення його фактичної наявності та оцінки суперечить вимогам Податкового кодексу України, а нарахування штрафів за лютий 2022 року та подальше стягнення можуть бути неправомірними, якщо підприємство підтвердило неможливість виконання податкових обов'язків.

Відповідно до п. 89.2–89.3 ст. 89 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text до акта опису включається лише ліквідне майно, яке може бути використане як джерело погашення податкового боргу. Якщо балансова вартість майна не визначена або майно не оглянуте, опис здійснюється за результатами його фактичної оцінки. Формальне включення до акта всього майна лише на підставі даних Державного реєстру речових прав без фактичного огляду та визначення його вартості не відповідає вимогам п. 89.2–89.3 ст. 89 Податкового кодексу України. Крім того, п. 95.10–95.12 ст. 95 Податкового кодексу України встановлюють порядок реалізації майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.19 ст. 95 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text платник податків повинен забезпечити податковому керуючому та потенційним покупцям можливість огляду майна. Якщо підприємство знаходиться на території активних бойових дій і доступ до виробничих потужностей відсутній, фактичний огляд майна та його реалізація є об'єктивно неможливими.

Якщо підприємство подало заяву про неможливість виконання податкових обов'язків і така заява прийнята до розгляду, необхідно враховувати положення пп. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text, якими передбачено звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків за умови підтвердження такої неможливості. Також підставою для звільнення від фінансової відповідальності є наявність обставин, визначених пп. 112.8.9 ст. 112 Податкового кодексу України.

Якщо суд першої інстанції надав дозвіл на реалізацію майна за правилами ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України, таке рішення необхідно оскаржувати в апеляційному порядку. Основними аргументами можуть бути відсутність фактичного огляду майна, невизначення його ліквідності та вартості, перебування підприємства на території активних бойових дій, відсутність доступу до майна, а також подання заяви про неможливість виконання податкових обов'язків відповідно до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну № 225.

Якщо податковий борг виник унаслідок податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за лютий 2022 року, за наявності підстав необхідно оскаржувати і таке податкове повідомлення-рішення з посиланням на пп. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а також на документи, що підтверджують форс-мажорні обставини.

Також можна звернутися зі скаргою до Ради бізнес-омбудсмена щодо дій податкового органу, пов'язаних з ініціюванням реалізації майна, розташованого на території активних бойових дій, та неврахуванням поданої заяви про неможливість виконання податкових обов'язків.

Для документального підтвердження форс-мажорних обставин можливо отримати відповідні документи відповідно до ст. 14 та ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Крім того, доцільно звернутися до центрального апарату ДПС зі скаргою на дії територіального органу щодо опису майна у податкову заставу та ініціювання його реалізації за відсутності фактичного доступу до такого майна через ведення активних бойових дій.

Раді допомогти, звертайтесь ще!