Чи може ФОП на 2 групі ЄП приймати платежі через P2P

ФОП на 2 групі ЄП може отримувати такі надходження, але є ризики втрати спрощеної системи через «нерезидентів‑клієнтів» та подвійне трактування P2P, тому потрібні підтвердні документи щодо кожного замовника і, як правило, фіскалізація не потрібна лише якщо це виключно послуги та оплата йде через дистанційні банківські сервіси / сервіси переказу коштів, а не як оплата карткою.

Обґрунтування

1. Чи може ФОП 2 групи отримувати оплату через P2P‑сервіс

Для ФОП 2 групи ключове обмеження не у способі оплати, а у тому, кому надаються послуги.
ФОП 2 групи має право надавати послуги тільки населенню та платникам єдиного податку, а не юрособам або ФОП на загальній системі, нерезидентам, бюджетним установам тощо. Це прямо випливає з підпункті 2 пункту 291.4 ПКУ, який дозволяє 2 групі надавати послуги лише населенню і платникам єдиного податку, тоді як продаж товарів не обмежується колом покупців підпункті 2 пункту 291.4 ПКУ, пп. 2 п. 291.4 ПКУ.

Тому отримувати гроші через P2P‑сервіс формально можна, але податкова при перевірці буде дивитися не на «Credit Fust Fund», а на те, хто фактичний замовник послуги, де він знаходиться і який у нього статус.

2. Ризики по колу клієнтів (населення / не населення)

Для 2 групи послуги дозволено лише населенню та єдинникам.
Податківці тлумачать «населення» як людей, які фізично перебувають на території України і підлягають її юрисдикції. Якщо послуги фактично надаються клієнтам за кордоном, ДПС розцінює це як порушення обмеження 2 групи, що може призвести до анулювання спрощеної системи і донарахувань Податкового кодексу України, підпункті 2 пункту 291.4 ПКУ.

Отже, при надходженнях від P2P‑посередника основний ризик не в сервісі, а в тому, що серед ваших замовників можуть бути:
– нерезиденти або українці, які перебувають за кордоном;
– юрособи чи ФОП на загальній системі.

Такі операції для ФОП 2 групи щодо послуг є ризиковими.

3. Які підтверджуючі документи потрібні

Щоб довести, що дохід ФОП 2 групи відповідає умовам спрощеної системи, бажано мати на кожен платіж:

1. Договір / оферту на надання послуг, де чітко зазначено, що послуги надаються фізичній особі як споживачу, а не для підприємницької діяльності.
2. Ідентифікацію клієнта: ПІБ, країну / адресу проживання, підтвердження, що це саме фізична особа‑споживач.
3. Підтвердження надання послуг: листування, акти, лист‑погодження, електронні акти чи інші сліди фактичного надання послуг.

Без такої доказової бази при перевірці буде складно обґрунтувати, що клієнти – саме «населення» України і платники ЄП, а не заборонені контрагенти для 2 групи підпункті 2 пункту 291.4 ПКУ.

Окремий ризик – кошти можуть заходити від великої кількості третіх осіб, які зазначені як довірені платники, а не як реальні замовники послуг. У такому разі варто мати внутрішнє пояснення схеми, публічну оферту сервісу і, по можливості, виписки / дані з сервісу з прив’язкою «платіж – конкретний клієнт».

4. Чи потрібен ПРРО / РРО для таких оплат

Для послуг діє спеціальне звільнення від РРО / ПРРО.
РРО / ПРРО не застосовується при розрахунках за послуги, якщо вони проводяться виключно через банківські системи дистанційного обслуговування або сервіси переказу коштів. Це прямо передбачено пунктом 14 статті 9 Закону України від 06.07.1995 №265/95‑ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій…» про РРО, п. 14 ст. 9, п. 14 ст. 9 Закону №265.

Податківці офіційно підтверджують, що при наданні послуг і отриманні оплати через WayForPay як сервіс переказу коштів РРО / ПРРО не потрібен, якщо немає готівки і оплати карткою через термінал про РРО, п. 14 ст. 9, п. 14 ст. 9 Закону №265.

Суть підходу така:
– якщо клієнт самостійно ініціює переказ через інтернет‑банкінг або сервіс переказу коштів і гроші надходять вам як результат банківської / платіжної операції, це підпадає під п. 2 та п. 14 ст. 9 Закону №265, і РРО / ПРРО можна не застосовувати п. 2 ст. 9 Закону №265, п. 14 ст. 9 Закону №265, Закон №265, ст. 9 Закону №265.
– якщо це еквайринг / оплата карткою (клієнт вводить дані картки на сайті, платіж іде як операція з карткою), то це розрахункова операція і РРО / ПРРО обов’язковий ст. 2, від 06.07.1995 №265/95-ВР, п. 2 ст. 9 Закону №265, п. 14 ст. 9 Закону №265, Закон №265.

P2P Credit Fust Fund – це, судячи з призначення, ланцюжок переказів між картками / рахунками фізосіб. Якщо фактично:
– клієнт оплачує через інтернет‑банкінг або сервіс переказу коштів за вашими реквізитами;
– на ваш рахунок надходять кошти як «зарахування переказу» від фізособи, без POS‑терміналу чи сайт‑еквайрингу;

то такі операції з оплатою послуг можуть не фіскалізуватися за п. 14 ст. 9 Закону №265 п. 14 ст. 9, від 06.07.1995 №265/95-ВР, п. 14 ст. 9 Закону №265.

Але якщо P2P‑схема за своєю суттю є платіжною картковою операцією через еквайринг (як платіжна кнопка на сайті), ДПС класифікує це як розрахункову операцію і вимагатиме ПРРО.

Алгоритм дій

1. Проаналізуйте схему P2P Credit Fust Fund.
   З’ясуйте з банком / оператором, чи є це саме сервісом переказу коштів / банківською операцією, чи фактично ін