Подарунок нерухомого майна: оподаткування для юрособи платника ЄП

Юридична особа – платник єдиного податку може подарувати нерухоме майно фізичній особі, однак така операція має низку податкових особливостей (ПДВ, ПДФО, військовий збір), а окремі питання, зокрема щодо наслідків сплати податків за рахунок юридичної особи, не мають однозначного нормативного врегулювання

Чинне законодавство не містить заборони для юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи щодо безоплатної передачі (дарування) нерухомого майна фізичній особі. Така передача здійснюється на підставі договору дарування відповідно до ст. 717 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3541. Якщо предметом договору є нерухоме майно, договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 719 ЦКУ).

Податковий кодекс України не передбачає включення до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку вартості основних засобів, які безоплатно передаються іншій юридичній чи фізичній особі. Такий підхід підтверджується також роз'ясненням ДПС у категорії 108.01.02 ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=37273, відповідно до якого дохід у платника єдиного податку виникає лише при безоплатному отриманні майна, а не при його передачі.

Якщо юридична особа є платником ПДВ, безоплатна передача нерухомого майна розглядається як постачання товару відповідно до п.п. 14.1.191 ПКУ та є об'єктом оподаткування ПДВ згідно зі ст. 185 ПКУ.

Для фізичної особи вартість безоплатно отриманого нерухомого майна є доходом у вигляді додаткового блага відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627. Юридична особа виступає податковим агентом та відповідно до ст. 168 ПКУ повинна забезпечити нарахування та сплату ПДФО і військового збору.

Водночас, оскільки дохід надається у негрошовій формі, фактично джерела для утримання ПДФО та військового збору немає. На практиці застосовуються два підходи: фізична особа до передачі майна відшкодовує юридичній особі суму податків, після чого юридична особа перераховує їх до бюджету як податковий агент; або юридична особа сплачує ці податки за рахунок власних коштів.

Саме другий варіант породжує додаткові податкові ризики. Податкова практика виходить із того, що сума ПДФО, сплачена юридичною особою за власний рахунок, утворює для фізичної особи додаткове благо. Крім того, може виникнути питання щодо податкових наслідків для самої юридичної особи, зокрема чи не розцінюватиметься така сплата як окрема безоплатна виплата, що потребує додаткової оцінки. Однозначної норми ПКУ, яка б повністю врегульовувала цю ситуацію саме для платників єдиного податку, немає.

З огляду на відсутність однозначного нормативного регулювання та можливість різного підходу контролюючих органів, рекомендуємо до здійснення такої операції отримати індивідуальну податкову консультацію відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України. Це дозволить мінімізувати податкові ризики саме для конкретної ситуації.

Раді допомогти, звертайтесь ще!

🥳 Професійне свято варте особливих пропозицій! Знижки до -70% і подарунки для Вас! 👉https://7eminar.ua/subscribe2