Як виплачувати аліменти при лікуванні та можливій мобілізації

У період тривалого лікарняного аліменти продовжують нараховувати із загального доходу працівника, але фактично утримати їх можна лише з тих виплат, які підприємство реально здійснює працівнику, тож за відсутності таких виплат заборгованість за аліментами накопичуватиметься і погашатиметься пізніше з нових доходів, у тому числі з грошового забезпечення після мобілізації.

Обґрунтування

Аліменти розраховують із доходу працівника, у тому числі й з лікарняних, бо допомога по тимчасовій непрацездатності входить до видів доходів, з яких визначають розмір аліментів. Це випливає з Переліку видів заробітку і доходу, на які може бути звернене стягнення аліментів, затвердженого постановою КМУ, де прямо згадано лікарняні як базу для аліментів Переліку №146.

Разом з тим кошти, що надходять на спецрахунок як допомога по тимчасовій непрацездатності з ПФУ, не можна використовувати для задоволення вимог кредиторів чи стягнення за виконавчими документами. Тож хоча сума лікарняних враховується при обчисленні аліментів, безпосередньо утримати аліменти з цього спецрахунку роботодавець не має права.

Практичний підхід такий: аліменти за кожен місяць розраховують у повному обсязі, але реально утримують лише з тих сум, які виплачуються з основного рахунку роботодавця. Це може бути оплата перших п’яти днів непрацездатності коштом роботодавця чи заробітна плата за відпрацьований час, якщо він є. Якщо цих сум у конкретному місяці недостатньо з урахуванням обмежень 50% / 70% від доходу, різниця фіксується як заборгованість платника аліментів.

Невтримана через відсутність виплат частина аліментів утворює борг, який погашається в наступних місяцях із нових доходів працівника. Погашення може здійснюватися: за рахунок майбутньої зарплати, інших виплат від роботодавця, а також шляхом добровільної сплати працівником (переказ на рахунок підприємства чи виконавчої служби, заява про збільшене утримання із майбутніх сум).

Якщо після лікарняного працівника мобілізують, аліменти стягуватимуться вже з усіх видів його грошового забезпечення як військовослужбовця, включно з додатковою винагородою за воєнний стан, крім виплат, що не мають постійного характеру. Це прямо передбачено змінами до постанови КМУ від 26.02.1993 №146, за якою з військовослужбовців утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення та інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди на період воєнного стану від 26.02.1993 №146.

Тому на період, коли працівник фактично не отримує виплат від роботодавця, аліменти обліково нараховуються, але фактично не утримуються і формують заборгованість, яку в подальшому має бути стягнуто вже з військового грошового забезпечення. Це відповідає загальній логіці, що відсутність роботи чи перехід на інший вид доходу не скасовують обов’язок зі сплати аліментів, а лише змінюють джерело й можливі строки їх фактичного стягнення.

Підсумково, зараз потрібно продовжувати розраховувати аліменти щомісяця, утримувати їх тільки з фактично виплачуваних сум із основного рахунку, фіксувати заборгованість за відсутності виплат і готуватися до її погашення за рахунок грошового забезпечення після мобілізації.