Облік повернення бракованого імпортного матеріалу: проводки та ПДВ

Операцію доцільно оформити як реекспорт з ПДВ за нульовою ставкою, у бухобліку — через сторнування вартості поверненого запасу та витрати поточного періоду, складається експортна податкова накладна зі ставкою 0% з відображенням у рядку 2.1 декларації, курсових різниць у вашому випадку не буде.

Обґрунтування

1. Митний та ПДВ-статус операції.
Матеріал уже ввезено в режимі імпорту і тепер вивозиться назад нерезиденту. Таке вивезення оформлюють як реекспорт, а не як “звичайний” експорт. Якщо повернення відбувається пізніше ніж через шість місяців з дати імпорту, вивезення має пільгу з ПДВ: операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім окремих випадків, передбачених ст. 86 МКУ. У такому разі на дату митної декларації на реекспорт складають ПН як на експорт товарів, але з позначенням пільги. При цьому нараховують умовні ПЗ за 198.5 ПКУ на імпортний ПДВ, оскільки товари використовуються в пільговій операції.

2. Податкова накладна і декларація з ПДВ.
На дату оформлення митної декларації на реекспорт складається ПН як на експорт, з відображенням пільгового режиму оподаткування цієї операції. Обсяг такого вивезення включають до відповідного рядка розділу I декларації як операцію, звільнену від оподаткування, а нараховані умовні ПЗ за 198.5 ПКУ — до рядка умовних податкових зобов’язань.

3. Загальна логіка бухобліку реекспорту.
У базовому варіанті при поверненні імпортованих товарів нерезиденту в режимі реекспорту сторнують первісну вартість товару і митні платежі, а також відображають витрати, які не компенсуються, та супутні витрати на повернення. Типові проводки такі:

• сторно фактурної вартості товару за курсом на дату первісного оприбуткування;
• сторно митних платежів, що підлягають поверненню;
• витрати поточного періоду по митних платежах чи супутніх витратах, які не повертаються, проводять через рахунок 949.

4. Проводки в обліку запасів у вашій ситуації.
У вас повністю оплачений товар, облік ведеться без авансових рахунків, тому кредитором є постачальник-нерезидент (632). Базовий сценарій сторнування при поверненні частини запасів можна адаптувати так:

Якщо по супутніх послугах при імпорті був податковий кредит, то на суму послуг, що відносяться до поверненої частини товару, нараховують умовні ПЗ через 949 у кореспонденції з 6412 за 198.5 ПКУ.

5. Курсові різниці.
У вашому випадку повна оплата була здійснена до надходження товару. Отже, кредиторської заборгованості в інвалюті (монетарної статті) не залишилося. При поверненні бракованого товару за рахунок майбутніх поставок аванс не змінює свій статус, а курсові різниці не нараховуються, оскільки не виникає нова монетарна заборгованість.

6. Оцінка поверненої частини.
НП(С)БО не встановлює спеціальних правил вибору курсу при поверненні товару постачальнику. Для імпорту діє норма, за якою вартість запасів, придбаних за авансами, визначають за курсами авансу, а при кількох авансах — “по черзі” згідно з послідовністю їх сплати. При поверненні логічно в обліковій політиці закріпити “зворотну” послідовність: першими сторнуються останні за часом поставки або та партія, яка документально ідентифікована як брак. Це забезпечує узгодженість оцінки при заміні товару в майбутніх поставках.

Алгоритм дій

1. Визначити частину собівартості 281, що відповідає сумі 17 416,80 EUR, за курсами, які застосовувалися при оприбуткуванні цієї партії або її частини.
2. Провести сторно запасів: Дт 281 Кт 632 (сторно) на цю суму.
3. Визначити долю митних платежів і супутніх витрат, що відповідає поверненому товару, і розподілити їх між:
   • сумою, яка повертається митницею або постачальником (сторно відповідних рахунків);
   • сумою, що не відшкодовується, віднести на Дт 949.
4. Нарахувати умовні ПЗ за імпортним ПДВ і супутніми послугами, що припадають на повернену частину, через Дт 949 Кт 6412 за 198.5 ПКУ.
5. Оформити митну декларацію на реекспорт і на її дату скласти ПН “як на експорт” з пільгою, відобразити обсяг у розділі I декларації як звільнену операцію і показати умовні ПЗ у відповідному рядку.

Ризики / нюанси

1. Курс і партія.
Якщо вартість 861 363,37 грн стосується кількох поставок з різними курсами, потрібно чітко задокументувати, яка саме партія повертається, і зафіксувати метод розподілу вартості в обліковій політиці.

2. ВПДВ-пільга vs 0%.
Якщо митниця оформлює саме реекспорт пізніше 6 місяців, для ПДВ діє пільга, а не ставка 0%. У такому випадку обов’язкові умовні ПЗ за 198.5 ПКУ. Якщо ж вивезення оформлено як експорт зі ставкою 0% без пільги, умовні ПЗ не нараховують, оскільки товари використані в оподатковуваній операції за ставкою 0%.

Підсумково, ключове для коректного обліку — коректно визначити митний режим (реекспорт з пільгою чи експорт 0%), закріпити метод оцінки поверненої частини у внутрішніх документах і розподілити витрати та імпортний ПДВ на повернену частину матеріалу.