Облік стягнень за неповернуті матеріальні цінності та ПДВ

Ви абсолютно правильно розумієте загальну податкову логіку цієї операції, але тут є важливі нюанси щодо трактування ПДВ, вибору бази оподаткування та позиції податкових органів.

Відповідно до п. 188.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4551 до складу договірної вартості не включаються суми відшкодування шкоди. Стягнення вартості неповерненого майна з працівника за своєю правовою природою є відшкодуванням нанесених роботодавцю збитків. Відтак, на суму стягнення ПДВ нараховуватися не повинен.

Проте податкові органи у своїх роз’ясненнях та листах часто зазначають, що кошти, які надходять як відшкодування збитків за втрачене/неповернене майно, розцінюються як компенсація його вартості. Вони прирівнюють це до операції постачання та вимагають нараховувати ПДВ на суму компенсації.

Щоб уникнути подвійного оподаткування (і компенсуючого ПДВ, і ПДВ на суму стягнення), безпечніше оформити стягнення саме як відшкодування завданих збитків на підставі наказу по підприємству та акта списання майна у зв'язку з його втратою/неповерненням. У такому разі ПДВ на суму утримання з працівника не нараховується.

Якщо ви класифікуєте операцію саме як відшкодування збитків (без нарахування ПДВ на суму стягнення), ви зобов’язані нарахувати компенсуючий ПДВ згідно пп. «г» пп. 198.5 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4931.

Обов'язок нараховувати компенсуючий ПДВ виникає виключно за тими ТМЦ, які купувалися з ПДВ. Якщо речі були придбані у неплатника ПДВ або операція була звільнена від податку (тобто «вхідного» ПДВ не було), компенсуючі зобов'язання за пп. 198.5 ПКУ не нараховуються.

База оподаткування для товарів (у вашому випадку — МШП на рахунку 221) визначається за правилами п. 189.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4564 — виходячи з вартості їх придбання.

Ви повинні нараховувати компенсуючий ПДВ на повну вартість, за якою цей одяг чи взуття було придбано у постачальника (первісна ціна без ПДВ), незалежно від ступеня зносу речей чи суми, яку фактично стягнули з працівника.

Списувати або компенсувати ПДВ за «середніми» цінами чи за залишковою вартістю для товарів/МШП не дозволяється. ПН має бути прив’язана до конкретного документа придбання (вхідної ПН).

Приклад розрахунку
Припустимо, працівник не повернув захисні окуляри та жилет:

Окуляри придбані без ПДВ за 150 грн.
Жилет придбаний з ПДВ за 300 грн (без ПДВ) + 60 грн (ПДВ) = 360 грн.
По окулярах компенсуючий ПДВ = 0 грн (оскільки придбані без ПДВ).
По жилету ви зобов'язані нарахувати компенсуючі ПЗ: База оподаткування = 300 грн. Компенсуючий ПДВ = 300 × 20% = 60 грн.

Ви повинні скласти зведену податкову накладну не пізніше останнього дня місяця, в якому списуються ці речі та утримуються кошти:

Код ознаки зведеної ПН: «1» (нарахування ПЗ за пп. 198.5 ПКУ).
Тип причини: «13» (використання в негосподарській діяльності).
Отримувач (покупець): власне найменування підприємства.
ІПН отримувача: умовний ІПН «600000000000».
У графі 2 розділу Б: зазначаються дати та номери вхідних податкових накладних постачальників, за якими купувалися речі з ПДВ, а також номенклатура цих товарів.

Раді допомогти, звертайтесь ще!

🥳 Професійне свято варте особливих пропозицій! Знижки до -70% і подарунки для Вас! 👉https://7eminar.ua/subscribe2