Чи коректно відносити витрати на 92 рахунок у бухобліку

Ні, це не помилка

Придбані смаколики для власних співробітників та гостей підприємства для цілей бухобліку є запасами п. 4 НПСБО 9 Запаси. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99#o27 (п. 4 НП(С)БО 9 «Запаси»), які необхідно оприбутковувати на баланс за первісною вартістю Підставою для цього слугуватиме «вхідна» первинка від продавців таких активів (наприклад, це можуть бути видаткова накладна, товарний чек, товарно-транспортна накладна). Продовольчі активи доречно обліковувати на субрахунку 209 «Інші матеріали». Тобто в бухзаписах їх «прихід» може бути відображено так:
1. Дт 209 Кт 631 –оприбутковані тортики за безготівковим розрахунком. Їх вартість відносять на витрати у міру використання (списання запасів) за напрямами витрат залежно від того, в яких підрозділах підприємства вони використовуються (Дт 91, 92, 93). Використання рахунку 92 для списання печива, чаю, кави та одноразового посуду для офісу є цілком правомірним. Згідно з п. 18 НП(С)БО 16 «Витрати», до адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством. Витрати на забезпечення питного режиму, санітарно-гігієнічні потреби та утримання офісу (госптовари) це загальногосподарські витрати. Якщо ці товари використовуються в цехах або відділах збуту, їх можна відносити на рахунки 91 або 93. Проте використання 92 рахунку для офісних потреб є класичним підходом і не вважається помилкою. Як правило, такі товари відразу ж передають для споживання. У бухобліку таку операцію можна підтвердити, наприклад. Акт списання запасів Їх вартість однозначно слід списувати до складу витрат періоду.

Якщо частування доступне для всіх співробітників та / або відвідувачів, то в такому разі можна говорити, що відсутня персоніфікація доходу платника податку. А якщо так, то не може йти мова ані про податок на доходи, ані про військовий збір (п. 16-1 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ). Звичайно й про відображення таких операцій у додатку №4ДФ до об’єднаного розрахунку не може бути й мови. Погоджуються з цим і податківці. Принаймні у численних своїх роз’ясненнях вони озвучують аналогічні висновки. Так, припустимо, у категорія 103.02 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=27610 контролери констатували: таким чином, вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу, не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Придбані за рахунок коштів роботодавця торти, коли споживають співробітники і їх коло не персоніфіковане, то тут теж немає поставати питання про нарахування єдиного соцвнеску.

Податок на прибуток: У податково-прибутковому обліку всі платники цього податку (тобто як коригувальні, так і безкоригувальні) мають відображати означені операції виключно за правилами бухобліку (навіть, попри їх негоспдіяльний характер, принаймні, на перший погляд).

ПДВ: Компенсаційний ПДВ, під час списанняу бухзаписах можна показати так: Дт 949 Кт 643. На думку податківців, єдиною умовою не нарахування компенсаційних податкових зобов’язань з ПДВ згідно п. 198.5 ПКУ є врахування вартості офісних товарів у вартості товарів / послуг, якими торгує підприємство (хоча, на практиці виконати цю умову, напевно, майже нереально). Інакше без них не обійтися (виняток – якщо товари придбавалися у неплатників ПДВ). Нарахування компенсуючих податкових зобов'язань за п. 198.5 ПКУ це безпечний варіант. Оскільки витрати на «чай-печиво» часто розцінюються як негосподарські через складність їхнього прямого зв'язку з отриманням доходу, нарахування податкових зобов'язань з типом 13 це найбезпечніший шлях, який нівелює претензії щодо податкового кредиту.

Раді допомогти, звертайтесь ще!