Пільги для ФОП при наймі працівника з інвалідністю 3 групи

На підставі ст. 24 Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП) роботодавець при працевлаштуванні особи з інвалідністю має право отримувати від працівника документи, які підтверджують стан його здоров’я. Особа з інвалідністю має надати документ, який підтверджує встановлення інвалідності. Заборонено укладати трудовий договір з особою, якій запропонована робота протипоказана медичним висновком за станом здоров’я. Особу з інвалідністю працевлаштовують на робоче місце, яке відповідає індивідуальній програмі її реабілітації (ст. 17 Закону №875)
Не може бути відмовлено в прийнятті на роботу з причини інвалідності, за винятком тих випадків, коли за висновком МСЕК
або в інших установлених законом випадках, якщо стан здоров’я особи перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує здоров’ю особи з інвалідністю та може зумовити його погіршення (ст. 17 Закону №875).
Особу з інвалідністю, направлену на роботу відповідно до законодавства, приймають на роботу без установлення випробувального терміну (ст. 26 КЗпП). Хоча на час воєнного стану випробування може бути встановлено для будь-якої категорії працівників (ст. 2 Закону №2136).
На прохання особи з інвалідністю їй установлюють неповний робочий день (тиждень) і створюють пільгові умови праці. Залучення осіб з інвалідністю до надурочних і нічних робіт допускається тільки за їхньою згодою (ст. 172 КЗпП).

Працівник має право на щорічну оснвону відпустку тривалістю 26 днів. Тривалість відпустки без збереження заробітної плати для осіб з інвалідністю (ст. 25 Закону №504):
для I і II груп – до 60 к. дн.;
для III групи – 30 к. дн.

До заробітної плати особи з інвалідністю може застосовуватися податкова соціальна пільга (ПСП).
ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує граничної суми доходу (пп. 169.4.1 ПКУ). У 2026 році граничний розмір доходу не повинен перевищувати 4660 грн.
Якщо працівник є особою з інвалідністю, то є підстави для застосування підвищеної ПСП, якщо:
працівник має інвалідність I або II групи, у тому числі з дитинства (пп. «ґ» п.169.1.3 Податкового кодексу України, далі – ПКУ). У такому разі ПСП застосовується у розмірі 150% базової ПСП. Умовою застосування цієї ПСП є подання працівником заяви та копії пенсійного посвідчення або довідки МСЕК;
працівник має інвалідність І і ІІ групи і відноситься до числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (пп. «б» пп.169.1.4 ПКУ). Розмір пільги – 200% базової ПСП. Відповідно до Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабміну від 29.12.2010 №1227, для застосування пільги необхідне подання працівником заяви, копії пенсійного посвідчення або довідки МСЕК та копії посвідчення учасника бойових дій.
Також працівник з інвалідністю, який має двох і більше дітей у віці до 18 років, може скористатися ПСП, передбаченою у пп. 169.1.2 ПКУ.
Можна застосовувати пільгову ставку ЄСВ 8,41. Якщо це основне місце роботи - буде зарахований до нормативу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!