Розрахунок компенсації за затримку зарплати та відпускних виплат

Розглянемо Ваші питання:

1. Середній заробіток розраховуємо згідно Порядку 100 - виходячи із виплат за останні два календарні місяці, що передують місяцю звільнення.

Так як, працівник звільнений в квітні 2021, то розрахунковий період лютий — березень 2021.

Середня зарплата розраховується за такою формулою:

СЗП = В : К роб.дн.(год), де

• В – виплати, що включаються до розрахунку, нараховані в розрахунковому періоді;


• К роб.дн. (год) – кількість відпрацьованих робочих днів (годин), що припадають на місяці розрахункового періоду.

Згідно ст. 117 КЗпП У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Держпраці та Мінекономіки кажуть, що виплата середнього заробітку працівнику здійснюється за весь час затримки по день фактичного розрахунку (в робочих днях, починаючи з наступного після звільнення дня). Тобто середньоденну зарплату треба помножити на кількість робочих днів за графіком роботи, за яким мав би працювати працівник, якби не був звільнений, не включаючи день звільнення та включаючи день виплати своєчасно невиплачених коштів.

Сума середнього заробітку, нарахована за час затримки виплати остаточного розрахунку, не включається до фонду оплати праці. Проте він входить до бази оподаткування ПДФО у складі інших оподатковуваних доходів. Тобто утримуємо ПДФО за ставкою 18%, та військовий збір за ставкою 5%. І в додатку 4ДФ показуємо з ознакою доходу «127». При цьому ЄСВ на суму середнього заробітку не нараховується.

Детальніше в нашій статті

https://7eminar.ua/news/32-nevcasno-viplatili-rozraxunkovi-pri-zvilnenni-pracivnika-diyi-robotodavcya-porusnika

2. Норми ст. 625 ЦКУ в даному випадку не застосуються, це підтверджують судові рішення.

За результатами розгляду справи № 6-43цс14 ВСУ зробив правове укладення, згідно з яким встановлена частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу відповідальність боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання (стягнення 3 % річних і індексу інфляції) не застосовується до трудових стосунків, які виникли у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні працівника і несвоєчасною виплатою зарплати, оскільки такі стосунки врегульовані нормами трудового права.

Також це підтверджено постановою ВП ВС від 17.01.2019 року у справі № 296/1390/18 де зазначено, що роботодавець не є кредитором перед працівником, затримка виплат за роботу передбачена іншим законодавством, тобто трудовим

Раді допомогти, звертайтесь ще!