Розрахунок виплат при звільненні працівника на лікарняному листі

Звільняйте працівника у визначений строк, але оплачуйте лікарняний (допомогу) до одужання такого працівника.
Ч. 3 ст. 40 КЗпП встановлено заборону щодо звільнення працівників у період тимчасової непрацездатності.Проте у ч. 3 ст. 40 КЗпП йдеться про заборону звільнення у період тимчасової непрацездатності лише з ініціативи роботодавця, тобто з підстав, передбачених у ст. 40, 41 КЗпП. Тоді як припинення строкового трудового договору за умовами, які в ньому визначені, або звільнення за власним бажанням, за згодою сторні не належить до звільнення за ініціативою роботодавця. Тобто законодавство не містить заборони щодо звільнення під час лікарняного у зв’язку із закінченням строку трудового договору чи за власним бажанням.

Лікарняний буде оплачений. Відповідно до ст 15 ЗАкону 1105 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Тобто такий ЛН слід оплатити. Проте сам ЛН буде оплачений вже після звільненні і це не є порушенням. Лікарняний оплачуйте за цим страховим випадком до одужання фізособи.
За загальним правилом лікарняний лист по тимчасовій непрацездатності вважається виданим через сім днів з дати закриття та набуває статусу «готовий до сплати (виданий)» (п. 3 розд. ІІ Порядку № 1234 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0890-21#Text ). Тобто тільки через 7 днів, на восьмий день, статус ЛН має змінитись на «Готовий до сплати» і з ним можна буде працювати.
Далі страхувальник чи уповноважені ним особи мають ухвалити рішення про призначення допомоги або відмову не пізніше 10 робочих днів з дня надходження (видання) лікарняного (ст. 24 Закону № 1105 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text ). Такі правила стосуються як оплати перших 5 днів так і допомоги за рахунок ПФУ.
Потім бухгалтерія має розрахувати, нарахувати та подати до ПФУ заяву-розрахунок протягом 5 робочих днів з дня ухвалення рішення. Тобто у вас ЛН стане готовим до сплати тільки після звільнення працівника. Відповідно нарахований він буде після звільнення працівника.
Тому працівник має надати заяву про звільнення, а роботодавець видає відповідний наказ. Також в день звільнення роботодавець зобов’язаний видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (ст. 47 КЗПП). при звільненні потрібно здійснити остаточний розрахунок, а саме виплатити компенсацію за невикористану відпустку. Виплата лікарняних після звільнення не є порушенням вимоги про остаточний розрахунок.
Нараховані після звільнення лікарняні в додатку 1 не відображаються, а в додатку 4ДФ - показуйте з ознакою доходу 127.
Як зазначали податківці в ЗІР після звільнення працівника підприємство не несе обов’язку страхувальника, а відповідно, і платника страхових внесків. Отже, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховані та виплачені особам після їх звільнення, не є базою нарахування єдиного внеску. https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39910 Тож якщо лікарняний був нарахований і виплачений вже після звільнення працівника, то ЄСВ на нього не нараховують і відповідно в додатку 1 взагалі не відображають.
А в додатку 4ДФ такі лікарняні будуть показані із ознакою доходу 127 (і нарахування і виплата).

Раді допомогти, звертайтесь ще!