Вирішення ситуації з імпортом і гарантійним ремонтом обладнання

На нашу думку, треба розуміти - в якому митному режимі Ви вивозили цю деталь для ремонту в 04/2026.

Можливо це був режим переробки (ремонту) запчастини для ремонту згідно ст. 163 МКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1577)

За визначенням ст. 206 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5135):

"206.13. До операцій із вивезення товарів з митної території України у митному режимі переробки за межами митної території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 24 Митного кодексу України."

Тобто, при вивезенні запчастини на ремонт Ви нічого на митниці не сплачували.

Можливо, що товар був вивезений в митному режимі тимчасового вивезення. Тут також за даними ст. 206 ПКУ(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5135):

"206.8. До операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 Митного кодексу України."

Але ця запчастина мала б повернутися в Україну в режимі імпорту або реімпорту.

Якщо ця запчастина не повертається в Україну, то вона має бути переоформлена, наприклад, в митний режим експорту (без оплати), або рекспорту (повернення запчастини).

Якщо будуть дотримані норми п. 206.4 та 206.5 ПКУ, то на запчастину, оформлену в митний режи експорту або реекспорту виписуєте ПН зі ставкою 0% на момент оформлення таких митних декларацій.

Щодо оплати за послуги та нової поставки товару

Якщо сума авансу не перевищує 400 000 грн, то Ви маєте право провести залік сплаченого авансу за послуги та поставку новоої запчастини

На це вказує ДПС (https://vin.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1005441.html):

"ГУ ДПС у Вінницькій області нагадує, що правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду визначено нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту та валютні операції». Зокрема, Законом № 2473 визначено, що валютним наглядом є система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства. Суб’єктами валютних операцій є резиденти та (або) нерезиденти, які здійснюють валютні операції. Тобто, валютний нагляд здійснюється за валютними операціями, які мають ознаки, визначені у пункті 1 частини першої статті 1 Закону № 2473, а не за «інвойсами». У разі якщо положення інших законів суперечать положенням Закону № 2473, застосовуються положення цього Закону.

У частині першій статті 13 Закону № 2473 визначено, що Національний банк України наділений правом встановлення:

граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

винятків та (або) особливостей запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України;

мінімальних граничних сум операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону № 2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У частині другій статті 13 Закону № 2473 визначено, що у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Водночас слід врахувати, що в пункті 14 прим. 3 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» визначено, що граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений у статті 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Враховуючи зазначене, повідомляємо, що для дотримання вимог Закону № 2473 за експортовані резидентом товари, їх оплату нерезидент має здійснювати шляхом перерахування грошових коштів із-за кордону на рахунок резидента в уповноваженому банку України.

З урахуванням положень Закону № 2473 та нормативно-правових актів НБУ, ДПС не заперечує щодо можливості проведення зарахування за експортною операцією авансового платежу, отриманого від нерезидента за інвойсом № 1 в рахунок поставки товару за інвойсом № 2, в межах одного договору з нерезидентом, а також в межах різних експортних договорів з одним і тим самим нерезидентом за відсутності ознак штучного дроблення операцій і використання зарахування заборгованості з метою обходу валютних обмежень, встановлених НБУ.

Водночас зазначаємо, що остаточні висновки щодо наявності чи відсутності порушень валютного законодавства за результатами здійснених валютних операцій можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались."

Вважаємо, що подібний підхід допустимий і для ситуації заліку авансу за послуг нерезидента в оплату поставки товарів цим самим нерезидентом, коли сума авансу не перевищує 400 000 грн. Банку маєте надати додаткову угоду бало писмове повідомлення нерезидента про зарахування суми авансу за послуги в оплату за посставку нової деталі.

Якщо сума операцій перевищує 400 000 грн, то Ви маєте проблему з валютним контролем по авансу за послуги, адже для закриття валютного контролю заліки не дозволені (п. 14-6 Постанови НБУ від 24.02.2022 № 18, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text).

При ввезенні нової деталі в режимі імпорту сплата податків та обілк відбуваються на загальних підставах як при придбанні імпортного товару за плату.

Додатково рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!