Взаємне зарахування боргів між товариствами: поради та нюанси

Так, ТОВ можуть провести зарахування зустрічних однорідних вимог без перерахування коштів між рахунками. Така операція є законною за умови, що вимоги є зустрічними, однорідними та строк їх виконання настав.

Зобов’язання може припинятися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863. Для проведення взаємозаліку мають одночасно виконуватися три умови: вимоги повинні бути зустрічними, однорідними та такими, строк виконання яких уже настав.

Зустрічність означає, що одне ТОВ є боржником за одним договором і кредитором за іншим. Однорідність означає, що обидва зобов’язання мають однаковий характер, зокрема грошовий. Якщо за договорами купівлі-продажу виникли грошові борги за поставлений товар, такі вимоги вважаються однорідними. Також строк оплати за обома договорами повинен уже настати відповідно до умов договорів, рахунків або первинних документів.

Для належного оформлення бажано спочатку підписати акт звірки взаєморозрахунків, у якому фіксуються суми заборгованостей за кожним договором, накладними чи актами. Після цього оформлюється документ про взаємозалік — або двосторонній Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, або одностороння заява про зарахування. На практиці безпечніше оформлювати саме двосторонній акт, оскільки він підтверджує погодження сторін щодо сум та дати припинення зобов’язань.

У документі про залік необхідно чітко зазначити:
— реквізити договорів;
— первинні документи, за якими виникла заборгованість;
— суми боргів;
— суму, яка зараховується;
— залишок боргу, якщо він є.

Щодо ПДВ, якщо постачання товарів уже відбулося, податкові зобов’язання та податковий кредит виникли за правилом першої події відповідно до п. 187.1 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text. Проведення взаємозаліку в такому випадку є другою подією та не змінює ПДВ-облік.

Для податку на прибуток окремих коригувань за такою операцією не передбачено. В обліку фактично відбувається погашення дебіторської та кредиторської заборгованості без руху коштів. Податкових різниць щодо взаємозаліку ст. 134 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text не встановлює.

Потрібно враховувати, що взаємозалік проводиться лише в межах меншої суми боргу. Наприклад, якщо одна сторона винна 150 000 грн, а інша — 120 000 грн, зарахування можливе на 120 000 грн, а різниця 30 000 грн залишається непогашеною.

Також не проводять зарахування за вимогами, щодо яких сплив строк позовної давності. Загальна позовна давність становить 3 роки відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863.

Якщо контрагентом є ФОП — платник єдиного податку, для нього взаємозалік може створювати ризики, оскільки платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки виключно у грошовій формі згідно з п. 291.6 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text. Для ТОВ на загальній системі оподаткування таких обмежень немає.

Якщо однією зі сторін є нерезидент, взаємозалік у ЗЕД-операціях має окремі валютні обмеження і не завжди дозволяє завершити валютний нагляд банком.

Раді допомогти, звертайтесь ще!