Зміна сторони договору: облік та взаємовідносини замовників

В даному разі, очевидно, мова йде про відступлення права вимоги.

Відступлення означає, що первісний кредитор добровільно передає (відчужує) своє право вимоги до боржника, іншій особі (ч. 1 ст. 512 ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2654).

Згідно із ч. 1 ст. 514 ЦКУ до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо іншого не встановлено договором або законом.

Операцію з відступлення права вимоги оформлюють договором, який між собою укладають кредитори — старий і новий. Участь у ньому боржника не обов’язкова. Згода останнього теж не потрібна, за винятком, коли про неї прямо згадано в основному договорі (ч. 1 ст. 516 ЦКУ). Утім, є сенс повідомити боржника про заміну кредитора, бо, якщо він не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, то новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Адже виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч. 2 ст. 516 ЦКУ).

Зверніть увагу, що ч. 1 ст. 513 ЦКУ вказує на те, що договір відступлення треба укладати у тій самій формі, що і договір, на підставі якого виникло зобов’язання, за яким право вимоги передають новому кредитору (ч. 1 ст. 513 ЦКУ). У такому правочині доречно прописати зміст права вимоги, розмір винагороди, яку новий кредитор заплатить старому, строк і порядок оплати, склад документів, які підтверджують право вимоги та механізм їх передання новому кредитору (договір, первинні, платіжні документи тощо), бо боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання йому доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні. Також не зайве прописати момент переходу права власності на право вимоги.
Отже, як правило, відступлення права вимоги відбувається за плату (тобто новий кредитор платить старому кредитору суму номінальну відступленій заборгованості, або ж відступлення може бути з премією чи дисконтом).

В бухобліку нового кредитора (у даному разі - нового замовника) придбання права вимоги за гроші і за номінальною вартістю обліковують винятково на рахунках обліку розрахунків. Тобто одночасно показують виникнення дебіторської та кредиторської заборгованості на суму компенсації первісному кредиторові за отримане право вимоги боргу: Дт 377 Кт 685 (такий запис роблять під час укладення договору про відступлення права вимоги). На дату ж оплати новим кредитором коштів первісному кредитору зробіть запис: Дт 685 Кт 311.
Якщо йдеться про придбання право вимоги за вартістю, меншою ніж номінальну (ну або взагалі безоплатно), то на суму різниці між балансовою вартістю отриманого зобов’язання і сумою компенсації покажіть дохід: Дт 377 Кт 719.

Отримання від виконавця результатів робіт новий замовник має показувати стандартно. Наприклад, це може бути відображено так: Дт 28, 15 Кт 631 та Дт 631 Кт 377 (відображено залік заборгованостей).

В прибутковому обліку операції з відсуплення права вимоги слід відображати за правилами бухобліку.
Наразі в р. III ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2502 не передбачено спецправил (в т.ч. податкових різниць) за операціями між резидентами з відступлення права вимоги. Тому такі операції в прибутковому обліку слід відображати суто за правилами бухобліку. До речі, вказують на це й податківці (див., наприклад, ІПК від 03.05.2024 р. № 2541/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК).

Щодо ПДВ-обліку, то в цьому разі новий замовник скоріш за все матиме право на податковий кредит тільки в розмірі 70% вартості замовлення (тобто виходячи з тієї суми, яку він сам оплатить, і на яку йому виконавець надасть податкову накладну. Принаймні на це вказує ІПК від 09.02.2026 р. № 735/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК. В ній сказано: "в описаній у зверненні ситуації операція з передачі Товариством третій особі товарів в обмін на погашення заборгованості, що виникла внаслідок відступлення постачальником-нерезидентом такій третій особі права вимоги до Товариства, за своєю сутністю є операцією з постачання товарів, яка підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах. За такою операцією Товариство повинно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну".

Додатково рекомендуємо отримати ІПК з цього приводу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!