Взаємозалік зустрічних вимог: валютні та податкові ризики компанії

1. Юридично залік таких зустрічних однорідних вимог можливий. Але варто звернути увагу, чи не перебувають надані вами послуги під валютним наглядом банку. Адже на період воєнного стану зняття операцій з валютного нагляду шляхом проведення взаємозаліку заборонено.
Хоча в більшості випадків такий валютний нагляд саме по послугах не здійснюється.

Відповідно до п.5 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 р. № 67 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту не поширюються на:

5) послуги, роботи (крім транспортних послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0067500-19#n3

2. Також варто звернути увагу, чи нараховуються по такому кредитному договору відсотки і чи будуть вони погашатися грошовими коштами. Адже сам виплата процентів нерезиденту відповідно до норм пп.141.4.1 ПКУ є доходом нерезидента з джерелом походження в Україні. І відповідно підпадає під так званий податок на репатріацію.
Тому в разі такого заліку сплата відсотків буде вважатися виплатою в натуральній (не грошовій формі) і може потрапляти під оподаткування за окремою формулою, що наведена в пп.141.4.2 ПКУ.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10752

3. Щодо ПДВ, то окремих операцій тут не виникає. Бо нарахування чи ненарахування зобов'язань в частині ПДВ у вас відбувалося саме на дату першої події відносно надання таких послуг з вашого боку. Тому залік зустрічних вимог не буде впливати на такий ПДВ.

4. В частині ТЦУ так операції можуть окремо підпадати під необхідність подання окремої документації, якщо вони є контрольованими відповідно до вимог ст.39 ПКУ. Зазвичай це може бути, якщо ваш обсяг доходу становить більше 150 млн грн і обсяг операцій з таким нерезидентом більше 10 млн грн. Лише тоді окремі операції можуть бути визнані контрольованими з необхідністю подання окремої звітності та документації.

Раді допомогти, звертайтесь ще!