Коригування витрат при невикористаному авансі за товаром в USD

Саме краще дочекати спливу позивної давності

Для визначення строків позовної давності за ЗЕД-контрактами слід дотримуватися норм не тільки українського законодавства, але й міжнародних конвенцій (ст. 35 Закону № 2709) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n136 Зазвичай застосовне право сторони фіксують у ЗЕД-контракті.
Якщо сторони не назвали у ЗЕД-контракті застосовуваного до відносин права, то визначити його доведеться на підставі ст. ст. 32, 44 Закону № 2709. У такому разі застосовується право сторони, котра має найтісніший зв’язок із правочином, наприклад, право країни підрядника за договором підряду, перевізника за договором перевезення. Для обчислення строку позовної давності також потрібно враховувати, що на багато контрактів поширюється дія Конвенції про позовну давність. Якщо до відносин сторін застосовують положення Конвенції, то повинні дотримуватися строки та правила, передбачені Конвенцією, оскільки норми міжнародних договорів мають пріоритет перед нормами національного законодавства ст. 19 Закону № 1906 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906-15#n160

Загальний строк позовної давності за ЗЕД-контрактами 4 роки (ст. 8 Конвенції) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_002#o54 . Але якщо норми Конвенції не застосовуються, то строк позовної давності визначається відповідно до права, обраного сторонами контракту. Наприклад, якщо сторони контракту, на який не поширюються вимоги Конвенції, обрали для свого контракту право України, то за ст. 257 ЦКУ загальний строк позовної давності за контрактом становитиме 3 роки і в разі його визначення діяти­муть усі правила обчислення, установлені українським законодавством.
Водночас в Україні перебіг строків позовної давності зупинено на весь період дії режиму воєнного стану. Це означає, що щодо заборгованості, за якою станом на 23.02.2022 р. строк позовної давності не добіг кінця, цей строк збільшується на весь період дії воєнного стану. Тобто період дії воєнного стану подовжує загальний строк позовної давності. І починає свій відлік тільки з 04.09.2025 року. Отже по вашій заборгованості строк мине тільки в 2028 році, це якщо орієнтуватись на наше законодавство.

Безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності (п. 4 НП(С)БО 10). Ви списуєте в бухгалтерському обліку заборгованість на витрати, якщо є впевненість про непогашення або минув строк позивної давності. Якщо Ви малодохідник і не застосовуєте податкові різниці тому в таких осіб бухоблікові витрати щодо списаної товарної дебіторки зменшують бухгалтерський, а значить, і податковий прибуток.

Якщо Ви застосовуєте податкові різниці то за такими операціями коригують фінансовий результат до оподаткування:

• збільшують на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму РСБ (пп. 139.2.1 ПК);
  зменшують на суму списаної дебіторської заборгованості (у т. ч. за рахунок створеного РСБ), що відповідає ознакам, визначеним у підпункті 14.1.11 ПК (пп. 139.2.2 ПК).

Тут ключовий момент полягає в тому, чи підпадає списана заборгованість під критерії безнадійної заборгованості, наведені у підпункті 14.1.11 ПК. Застосувати зменшуючу податкову різницю можна коли мине строк позивної давності тоді вона відповідає критеріям із підпункту «а» підпункту 14.1.11 ПК.

Якщо Ви спишете раніше тоді необхідно підписати угоду прощення боргу. Так як дебіторську заборгованість пробачають нерезиденту він навряд є платником податку на прибуток, а отже, високодохідник та малодохідник-доброволець у разі прощення боргу нерезиденту має обов’язково застосувати подарункову різницю з пп. 140.5.10 ПКУ, тобто збільшити свій фінрезультат до оподаткування на вартість прощеної заборгованості.

Також податківці при прощенні боргу вбачають при списання дебіторської заборгованості нерезиденту, може бути розцінене як дохід, що згадані у пп. “к” пп. 141.4.1 ПКУ. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10752 інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення. Тому з доходів у вигляді прощення дебіторської заборгованості слід сплатити податок на репатріацію за ставкою 15%.

Раді допомогти, звертайтесь ще!