Облік ЄСВ та ПДФО для ФОП: нюанси неповного місяця

ФОП за такий місяць сплачує ЄСВ "за себе" у повній сумі, оскільки роботодавець буде сплачувати ЄСВ з фактично нарахованої зарплати, не дотягуючи до мінімального розміру.

Відповідно до ч. 6 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про ЄСВ» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n57 ФОП (як на спрощеній, так і на загальній системі оподаткування), які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Як бачимо з цієї норми, якщо роботодавець сплатив ЄСВ у розмірі меншому, ніж мінімальний страховий внесок, то сума ЄСВ, яку повинен сплатити ФОП в такому випадку "не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску", тобто не може бути менше, ніж 1902,34 грн. Це підтверджують податківці в ЗІР, категорія 107.01.07 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43560 : якщо роботодавцем у звітному періоді єдиний внесок нараховувався та сплачувався у розмірі менше мінімального страхового внеску або не нараховувався та не сплачувався, то такі фізичні особи – підприємці зобов’язані самостійно визначити базу нарахування за такі місяці у розмірі не менше мінімальної заробітної плати та відобразити у графі 2 п. 9 Додатка 1.

Отже, якщо роботодавець сплатив ЄСВ у розмірі меншому за мінімальний внесок (наприклад, через неповний місяць роботи у зв’язку з прийняттям або звільненням у середині місяця) або взагалі не нараховував і не сплачував внесок (наприклад, у разі перебування працівника весь місяць у відпустці за свій рахунок), то за такі місяці ФОП зобов’язаний самостійно визначити базу нарахування ЄСВ у розмірі не менше мінімальної зарплати (8647,00 грн у 2026 році) та сплатити ЄСВ «за себе» у розмірі не менше ніж мінімальний страховий внесок (1902,34 грн у 2026 році).

Законодавством не передбачена доплата тільки різниці між сплаченим внеском роботодавця та мінімальною сумою ЄСВ.

Щодо роботодавця, то він не може "дотягнути" ЄСВ до мінімального розміру, навіть якщо він не проти. У нього немає для цього законодавчих підстав.

Правило донарахування ЄСВ до мінімального розміру не застосовується до випадків, якщо працівника прийнято не з першого робочого дня та звільнено не останнім робочим днем звітного місяця.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про ЄСВ» ЄСВ донараховується до мінімального розміру тільки у випадку, коли працівнику за основним місцем роботи за повністю відпрацьований місяць нараховано дохід у сумі, яка менше МЗП, за умови що ЄСВ по такому працівнику нараховується за ставкою 22%.

У разі прийняття працівника не в перший робочий день звітного місяця, ЄСВ нараховується на суму фактично нарахованого доходу за місяць і до мінімального розміру не донараховується.

Отже, у Вашому випадку ФОП сплачує ЄСВ "за себе" у повній сумі 1902, 34 грн., а роботодавець сплачує ЄСВ з фактично нарахованої зарплати. В жодного із них переплати по ЄСВ не буде.

Раді допомогти, звертайтесь ще!