Облік кредит-ноти при експорті овочів та податкові наслідки

На жаль, чинне законодавство України прямо не прописує правил оподаткування знижок, наданих нерезидентам як кредит-ноти. Крім того, Ви не вказуєте - на яких саме умовах була надана ця кредит-нота:

1) як знижка на конкретний товар, який прописаний в кредит-ноті

Тоді в обліку можливо провести:

Дт 704 Кт 362 - на суму кредит-ноти в валюті за курсом НБУ на дату реалізації товару

Після чого заборгованість по Дт 362 треба "вирівняти" на дату балансу (або оплати) до курсу НБУ: в межах залишку по Дт 362 - це будуть курсові різниці, решта відхилення в гривні - закрити через рах. 949 або 719.

2) як часткове прощення боргу нерезидента за поставлений неякісний товар:

Тоді в обліку можливо провести:

Дт 944 Кт 362 - валюта х курс НБУ на останню перед цим дату балансу., адже ці 2000 євро вже не рахуються монетарною статтею у складі Дт 362 на момент прощення боргу, оскільки ця сума боргу закрита не оплатою грошовими коштами (п.п. 4, 7 НПСБО 21, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00#Text).

Виходячи з суті наданої кредит-ноти, відбудеться і подальше оподаткування цієї операції

Щодо податку на прибуток та податку на репатріацію

Якщо це зменшення договірної ціни реалізованих товарів, то це не є доходом нерезидента за визначенням п. 141.4.1 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20260101#n10752), податок на репатріацію не утримується

Якщо це є прощенням боргу, то ДПСУ вбачає в цьому об`ект для нарахування податку на репатріацію - ЗІР (102.16, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43815):

"Які податкові наслідки у разі прощення дебіторської заборгованості нерезиденту (до спливу строку позовної давності)?
Відповідь:
У разі якщо юридична особа-резидент здійснює прощення дебіторської заборгованості нерезиденту України, яка виникла то така операція оподатковується виходячи з розрахунку, наведеного у п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та сплачується резидентом під час такої виплати (прощення), якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.
У разі якщо нерезидент не сплачує податок на прибуток із суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої в результаті прощення боргу за його зобов’язаннями, відповідно до вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, то платник податку-резидент України має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму такої безповоротної фінансової допомоги відповідно до вимог п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ..."

Отже, або сплачуєте податок на репатріацію, або (якщо є довідка про резидентсво і податок не сплачуєте) - коригування на збільшення фінрезульатту як по безповоротній фінзопомозі неплатнику податку на прибуток за п. 140.5.10 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20260101#n10713).

Чи прийдеться збільшувати фінрезультат на 30% від вартості нарахої кредит-ноти?

При експорті товарів коригування на збільшення фінрезультату на 30 % вартості експортованих товарів проводиться від суми реалізації за даними бухобліку на нерезидентів, які присутні зокрема в Переліку № 480 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2017-%D0%BF#Text) або Переліку № 1045 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2017-%D0%BF?find=1&text=%D0%B1%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%BD#Text)

ДФСУ в листі від 14.04.2016 р. N 13362/7/99-99-19-02-02-17 вказувла зокрема наступне:

"Запитання 6: Чи враховується кредит-нота при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій?
Відповідь: Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону N 2709 зовнішньоекономічний договір, хоч би однією стороною якого є юридична особа України, укладається у письмовій формі незалежно від місця укладення, якщо інше не встановлене законом або міжнародним договором України. ...
Згідно з частиною першою ст. 32 Закону N 2709 зміст правової угоди може регулюватися правом, яке обране сторонами, якщо інше не передбачене законом. Тобто, якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.
Якщо ж такої умови у зовнішньоекономічному договорі немає, за умовчанням застосовуватиметься право країни продавця-нерезидента (ч. 3 ст. 32, ч. 1 ст. 44 Закону N 2709), відповідно до якого і регулюватимуться умови надання кредит-ноти.
...умови щодо можливості зміни суми компенсації товару за договором слід вказати у такому договорі. Водночас факт надання знижки (кредит-ноти) можливо оформити у вигляді додаткової угоди до конкретного договору, суму компенсації вартості товарів по якому було зменшено.
Оскільки базою для визначення вартісного критерію контрольованих операцій є договірна (контрактна) ціна товару, а кредит-нота змінює визначену договором з нерезидентом вартість поставлених товарів, то при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій обсяг контрольованих операцій обраховується за договірною (контрактною) ціною такого товару з урахуванням змін згідно з наданою нерезидентом кредит-нотою."

Отже, навіть для цілей ТЦУ знижка до ціни конкретного товару враховується як зменшення доходу, і відповідно впливає на базу коригування за п. 140.5.5-1 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20260101#n10713).

Якщо кредит-нота є прощенням боргу, то ця операція не є продажем чи придбанням товарів з позиції п. 140.5.5-1 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20260101#n10713), відповідно не впливає на коригування "+30%"

Щодо ПДВ

Якщо при наданні кредит-ноти нерезиденту не змінюються дані митної декларації, то будь-яких коригувань по ПДВ не відбувається, товар (в т.ч. бракований) є вивезеним на межі митної території України за даними митної декларації і відповідно є оподаткованим за ставокою ПДВ 0% (п. 195.1.1 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20260101#n4640)

Додатково рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!