Перевірка витрат за агентською угодою між спорідненими компаніями

Сам по собі факт пов’язаності компаній не є підставою для зняття витрат, якщо агентські послуги є реальними, належно документально підтверджені та відповідають господарській діяльності, однак під час перевірки податківці можуть поставити такі операції під сумнів, тому варто бути готовими обґрунтовувати та відстоювати свою позицію.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.159 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256, компанії з однаковими власниками є пов’язаними особами, однак здійснення господарських операцій між ними не заборонено.

ПКУ не встановлює спеціальних обмежень щодо витрат у взаємовідносинах між пов’язаними резидентами, а правила трансфертного ціноутворення (ст. 39 ПКУ) застосовуються переважно до контрольованих операцій, тому агентська винагорода може включатися до витрат у загальному порядку.

Разом з тим, під час перевірок податкові органи застосовують ризик-орієнтований підхід відповідно до Методики № 444 https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/78250.html та аналізують діяльність платника, його контрагентів і пов’язаність осіб .

Також використовується інформація з державних реєстрів та інших джерел для підтвердження пов’язаності і реальності операцій , а серед ризиків виділяються операції з ознаками нереальності або без ділової мети .

У зв’язку з цим витрати можуть бути поставлені під сумнів, якщо відсутні фактичні дії агента, ресурси або економічна доцільність.

Водночас, якщо послуги реально надаються, а операції підтверджені первинними документами, підстав для зняття витрат лише через пов’язаність немає.

Однак через підвищену увагу до таких операцій варто бути готовими обґрунтовувати їх реальність, ділову мету та економічну доцільність.

Раді допомогти, звертайтесь ще!