Списання сумнівних боргів та податкові зобов'язання підприємства

Поки не потрібно списувати

Безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності (п. 4 НП(С)БО 10). Впевненість у непогашенні сюди відносять (період ліквідації боржника, чи винесення рішення суду про неможливість погашення, чи оформлення акта судового виконавця про недостатність майна для погашення та завершення процедури примусового стягнення боргу). Ви списуєте в бухгалтерському обліку заборгованість на витрати, якщо є впевненість про непогашення або минув строк позивної давності.
Визначальним для початку розрахунку строку позовної давності є не дата укладання договору, або дата закінчення строку його дії, а дата, до якої боржник повинен виконати своє зобов’язання за договором. Перебіг строку починається з дня, наступного за днем, коли постачальник мав виконати своє зобов'язання (оплатити товар). Тут у нас діє зупинення строків через карантин з 02.04.2020 по 30.06.2023 потім розпочався військовий стан з 17.03.2022 по 03.09.2025р., перебіг строків почався тільки з 04.09.2025 року. Отже, по Вашій заборгованості перебіг почався тільки з 04.09.2025 року, тому вона не безнадійна. В податкову обліку ця заборгованість не відповідає жодній ознаці безнадійності п.14.1.11 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 Для визнання заборгованості безнадійною має бути хоча б 1 із ознак, яка виконується першою. Так, як Ви високодохідник і застосовуєте різниці- списання дебіторської заборгованості в бухобліку до моменту поки вона не відповідатиме ознакам безнадійності з пункту 14.1.11 ПКУ - а вона наразі не відповідає - то підприємство може її списати, але втратить податкові витрати назавжди. Ви не зможете зменшити фінансовий результат застосувавши рядок 2.2.3 бо діє умова, що така безнадійна заборгованість відповідає визначенню із пп . 14.1.11.

Якщо підприємство списує борги фізичних осіб, зокрема у зв’язку із закінченням строку позовної давності, така фізична особа самостійно оплачує ПДФО та ВЗ з суми списання з урахуванням правил, передбачених ст. 164.2.7 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627.
Якщо підприємство вирішило списати борги фізичних осіб до моменту закінчення строку позовної давності й дана сума перевищує 25% мінімальної заробітної плати на 01 січня звітного року, то підприємство може виступити податковим агентом щодо такої фізичної особи. Для того, аби зняти з себе відповідальність за сплату податків, підприємство згідно з пп. д п. 164.2.17 ПКУ повинно: повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. У разі прощення боргу зменшуючої різнички 2.2.3 також не буде, бо прощення боргу не є безнадійною заборгованістю у розумінні пп. 14.1.11 ПКУ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!