Алгоритм заповнення таблиці платника податків: покрокова інструкція

Згідно з п.13 Порядку № 1165/1 ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1165-2019-п#n73 ),

«У таблиці даних платника податку зазначаються:

види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

коди послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України».

Тобто потрібно зазначити коди товарів/послуг, які Ви постачаєте (або плануєте постачати ), та коди придбання товарів/послуг, які Вами придбаваються.

Кожен з таких кодів зазначається в окремому рядку.

При цьому у разі придбання товарів/послуг у неплатників ПДВ все одно потрібно зазначити вхідні коди за УКТ ЗЕД та/або ДКПП:

«Порядком зупинення не визначено заповнення в Таблиці кодів товарів згідно з УКТЗЕД та кодів послуг згідно з ДКПП, що придбаваються (отримуються) платником податку в залежності від статусу постачальника.

Отже, якщо товари/послуги придбаваються (отримуються) у особи, яка не зареєстрована платником ПДВ, їх коди, визначені згідно з УКТЗЕД та ДКПП підлягають заповненню у Таблиці» (категорія ЗІР 101.18 відповідь на питання «Чи потрібно зазначати у таблиці даних платника ПДВ коди товарів та коди послуг, якщо товари/послуги придбаваються (отримуються) у особи, яка не зареєстрована платником ПДВ?», посилання на повний текст: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=35888 ).

Також в Таблиці зазначається КВЕД згідно з реєстраційними документами Вашого підприємства.

Існує обмеження в кількості рядків Таблиці – їх не повинно бути більше 99:

«В електронній формі J/F13123 «Таблиця данних платника ПДВ» (далі – Таблиця) передбачено обмеження у 99 рядків, але обмежень щодо кількості Таблиць, які платник може подати до ДПС в одному періоді не має» ( категорія ЗІР 101.18 відповідь на питання «Чи існує обмеження програмного забезпечення по кількості рядків у таблиці даних платника податку?», https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=34988 ).

Обов’язково разом з таблицею подаються пояснення:

«таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку» ( п.14 Порядку № 1165/1, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1165-2019-п#n73 ).

Звісно – наведено дуже стисло. Але як свідчить практика, податківці бажають бачити розгорнуту картину: наявні об’єкти ОЗ, трудові ресурси, показники фінансово – господарської діяльності, первинні документи, тощо.

Та коли мова йде про наявність трудових ресурсів – слід надавати також посилання на об’єднану звітність (ф.4-ДФ). Якщо мова йде про основні засоби – слід надати копії ф.20-ОПП, тощо.

Вам доцільно ознайомитися з роз’ясненнями ДПС України «Аналіз причин неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість» за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/671727.html .

Також Вам доцільно ознайомитися з відеоматеріалом від Семінар Ком за посиланням: https://7eminar.ua/events/2991/5783 .

Крім того, є зразки заповнення: Таблиця даних платника податку на додану вартість, https://7eminar.ua/documents?id=1859 , та Пояснення до таблиці даних платника податку на додану вартість, https://7eminar.ua/documents?id=2711 .

Також варто ознайомитися з матеріалом від 21.08.2025 р. «Таблиця даних платника ПДВ»: https://7eminar.ua/news/5367-tablicya-danix-platnika-pdv .

Раді допомогти, звертайтесь ще!