Оскарження невиплати гарантійного внеску: витрати підприємства у 2025 році

Вважаємо, що поки триває судове оскарження, то такий платіж не можна віднести до витрат.

Гарантійний внесок за своєю суттю є забезпечувальним платежем, який вноситься для набуття статусу учасника аукціону та забезпечення виконання зобов’язань щодо укладення договору. Він або зараховується в оплату майна, або повертається, або у визначених випадках не повертається та перераховується організатору чи до бюджету.

У бухгалтерському обліку сплачений гарантійний внесок до моменту остаточного вирішення питання щодо його повернення обліковується як дебіторська заборгованість або інший актив (наприклад, субрахунок 377), а не як витрати. І лише у випадку, коли гарантійний внесок остаточно не підлягає поверненню, його списують до складу інших витрат операційної діяльності (Дт 949 Кт 377) на підставі відповідних підтвердних документів.

У ситуації, коли підприємство оскаржує неповернення гарантійного внеску в судовому порядку, існує ймовірність його повернення за рішенням суду. Отже, на дату складання фінансової звітності 2025 року немає достатніх підстав вважати цей актив безповоротно втраченим. Відповідно, сума гарантійного внеску повинна обліковуватися як дебіторська заборгованість (інший оборотний актив), а не визнаватися витратами.

Лише після набрання законної сили рішенням суду, яким підтверджено неповернення гарантійного внеску (або після отримання інших документів, що підтверджують остаточну втрату права на його повернення — наприклад, рішення організатора аукціону, яке не оскаржується або за яким завершено всі процедури оскарження), підприємство має право списати суму такого внеску до складу інших операційних витрат того періоду, в якому така подія відбулася.

Раді допомогти, звертайтесь ще!