Податкові наслідки та бухоблік при передачі боргів між підприємствами

Переведення грошового боргу з підприємства Б на підприємство В не є об’єктом оподаткування ПДВ, однак у покупця (підприємства Б) існує ризик втрати права на податковий кредит відповідно до позиції податкових органів.

Операція з переведення боргу відповідно до п. 185.1 та пп. 196.1.5 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4678 не є операцією з постачання товарів чи послуг, а отже сама по собі не є об’єктом оподаткування ПДВ.

У даній ситуації підприємство А відвантажило продукцію у 2022 році підприємству Б, тому податкові зобов’язання з ПДВ у підприємства А виникли за правилом першої події відповідно до п. 187.1 ПКУ та були відображені у податковій накладній.

Підприємство Б, як покупець, за наявності зареєстрованої податкової накладної мало право включити суму ПДВ до податкового кредиту згідно з п. 198.1 ПКУ.

У 2023 році відбулося переведення грошового боргу на підприємство В за згодою кредитора (підприємства А), що відповідає вимогам ст. 520–521 Цивільного кодексу України (переведення боргу допускається лише за згодою кредитора та здійснюється у формі, аналогічній первісному договору).

Податкові зобов’язання у підприємства А при переведенні грошового боргу не коригуються, оскільки факт постачання продукції відбувся у 2022 році, і зміна боржника не змінює покупця за договором та не впливає на вже складену податкову накладну.

Водночас відповідно до позиції контролюючих органів (індивідуальні податкові консультації), у випадку оплати товару третьою особою (підприємством В) покупець (підприємство Б) може втратити право на податковий кредит та зобов’язаний нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ, оскільки податківці розцінюють таку операцію як неоплачений товар покупцем.

Новий боржник (підприємство В) права на податковий кредит не має, оскільки не здійснював придбання товару у розумінні пп. «а» п. 198.1 ПКУ та не є стороною постачання.

Таким чином, з точки зору ПДВ, у продавця (підприємства А) податкові наслідки не змінюються, у нового боржника (підприємства В) податковий кредит не виникає, а у первісного боржника (підприємства Б) існує податковий ризик щодо збереження податкового кредиту.

З точки зору податку на прибуток, переведення боргу не формує окремих податкових різниць, а фінансовий результат визначається відповідно до правил бухгалтерського обліку, оскільки ПКУ не передбачає спеціальних коригувань для таких операцій.

Відступлення права вимоги у 2024 році не є об’єктом оподаткування ПДВ, не змінює первісних податкових зобов’язань з постачання, а ліквідація підприємства А у 2025 році не впливає на чинність переданого права вимоги.

Відповідно до ст. 512–514 Цивільного кодексу України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу права.

З моменту укладення договору відступлення права вимоги підприємство С набуває статусу нового кредитора та має право вимагати виконання зобов’язання від боржника.

Ліквідація підприємства А у січні 2025 року не впливає на дійсність договору відступлення права вимоги, якщо такий договір був належним чином укладений до моменту ліквідації, оскільки право вимоги вже вибуло з його активів і перейшло до нового кредитора.

З точки зору податку на прибуток, операція відступлення права вимоги відображається за правилами бухгалтерського обліку, а окремих податкових різниць ПКУ для такої операції не передбачає (за умови відсутності контрольованих операцій).

Наш сервіс надає відповіді на короткі та конкретні запитання. У даному випадку питання є комплексним і охоплює значну кількість правових та податкових нюансів (умови договорів, дати виникнення зобов’язань, статус платників податків, порядок розрахунків тощо), тому наведена відповідь має узагальнюючий характер.

Для формування точної позиції щодо податкових наслідків та правильного відображення операцій у бухгалтерському обліку підприємств А, Б, В та С необхідний детальний аналіз умов договорів, первинних документів і фактичних обставин здійснення операцій.

З огляду на широту питання та наявність великої кількості можливих варіантів розвитку подій, рекомендуємо звернутися за індивідуальною консультацією для отримання детального та персоналізованого роз’яснення.

Раді допомогти, звертайтесь ще!