Розподіл податкового кредиту за необкладеною діяльністю: нюанси та правила

Так, якщо в певному місяці одночасно відбуваються і оподатковані і неоподатковані операції – тільки тоді виникає необхідність нарахування розподільчого ПДВ згідно з п.199.1 ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4967 ).

Та якщо відбувається тільки неоподаткована (пільгова ) діяльність – тоді такий ПДВ потрібно не розподіляти, а повністю компенсувати згідно з п.п.198.5 «б» ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4931 ).

Щодо складення такої компенсуючої ПН – якщо відомо, що товар/послугу придбано для здійснення пільгової операції – тоді слід таку компенсуючу ПН складати в періоді згідно з датою придбання (тобто треба орієнтуватися на дату складення ПН від постачальника).

Але у разі якщо це невідомо – тоді слід складати датою періоду, коли відбулося використання таких товарів/послуг в пільгових операціях.

Це зафіксовано в п.198.5 ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4931 ), а саме:

«з метою застосування цього пункту податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також додаємо, що при складені компенсуючої ПН згідно з п.198.5 ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4931 ) тип причини також потрібно зазначати 09, але не 13.

Раді допомогти, звертайтесь ще!