Порядок обліку акумуляторів та утилізації в бухгалтерії МСФЗ

До встановлення батареї обліковуються як запаси або як окремі компоненти ОЗ залежно від строку використання та суттєвості; забезпечення на утилізацію визнається лише за наявності теперішнього зобов’язання відповідно до МСБО 37; при заміні припиняється визнання демонтованого компонента, а в документах має бути забезпечена ідентифікація об’єкта, з якого здійснено демонтаж.

Облік придбаних батарей до встановлення
Відповідно до п. 8 МСБО 16 «Основні засоби», запасні частини та резервне обладнання визнаються основними засобами, якщо вони відповідають визначенню основних засобів (контроль, очікувані майбутні економічні вигоди та використання більше одного періоду). Якщо ж такі предмети призначені для використання протягом короткого строку або є витратними матеріалами, вони обліковуються як запаси відповідно до МСБО 2 «Запаси» (п. 6, 9 МСБО 2).

Отже, до моменту встановлення:
— якщо батареї плануються до використання протягом більше ніж одного року та є суттєвими за вартістю — вони можуть обліковуватися як окремі компоненти ОЗ (без нарахування амортизації до моменту введення в експлуатацію згідно з п. 55 МСБО 16);
— якщо вони є витратними матеріалами або строк використання не перевищує одного періоду — вони визнаються запасами відповідно до п. 10 МСБО 2 та списуються у витрати при встановленні.

Чи виникає забезпечення на утилізацію
Згідно з п. 14 МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи», забезпечення визнається за наявності одночасно:
— теперішнього юридичного або конструктивного зобов’язання внаслідок минулої події;
— ймовірності вибуття ресурсів;
— можливості достовірної оцінки.

Коли законодавство покладає на компанію обов’язок здійснити утилізацію небезпечних відходів, як в цьому випадку, це створює юридичне зобов’язання. Відповідно до ст. 17, 40 Закону України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-IX суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати передачу небезпечних відходів суб’єктам, які мають відповідні дозволи. Акумуляторні батареї після використання є відходами, що підлягають спеціальному поводженню (ст. 1 Закону № 2320-IX).

Якщо зобов’язання з утилізації виникає вже на дату введення батареї в експлуатацію, тоді оцінена сума витрат на демонтаж та утилізацію включається до первісної вартості відповідного компонента ОЗ згідно з п. 16(с) МСБО 16 із одночасним визнанням забезпечення за МСБО 37. Якщо ж обов’язок виникає лише у момент фактичного демонтажу, забезпечення визнається на цю дату.

Списання демонтованих батарей та передача на утилізацію
Відповідно до п. 67 та 70 МСБО 16 підприємство припиняє визнання балансової вартості заміненої частини об’єкта основних засобів. Якщо балансову вартість демонтованої частини неможливо окремо визначити, допускається використання вартості нової частини як орієнтира для оцінки заміненої частини на момент її придбання (п. 70 МСБО 16).

У разі якщо демонтовані батареї визнаються відходами, їх подальший облік здійснюється відповідно до МСБО 2 (якщо вони мають вартість реалізації) або списуються на витрати.

Передача спеціалізованій компанії здійснюється з урахуванням вимог ст. 17, 40 Закону України № 2320-IX щодо передачі відходів ліцензованим суб’єктам.

Щодо ідентифікації: відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV первинні документи повинні містити зміст та обсяг господарської операції і дозволяти ідентифікувати об’єкт обліку. Тому у внутрішніх актах списання доцільно зазначати інвентарний номер об’єкта ОЗ, з якого здійснено демонтаж, щоб забезпечити коректне припинення визнання компонента. У документах, що передаються утилізаційній компанії, обов’язковою є ідентифікація виду та кількості відходів; зазначення інвентарного номера не є обов’язковою вимогою законодавства, однак внутрішній облік має забезпечувати простежуваність операції.

Раді допомогти, звертайтесь ще!