Питання про фінансову допомогу та її повернення у ПДВ

Новий договір щороку укладати не потрібно; пролонговувати можна необмежену кількість разів, а дохід виникне лише у разі прощення боргу або після спливу позовної давності.

Чи потрібен договір на 365 днів щороку?
Поворотна фінансова допомога за своєю суттю є договором позики (ст. 1046 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003). Якщо позичальником є юридична особа, договір обов’язково укладається у письмовій формі (ст. 1047 ЦКУ).
Закон не вимагає укладати новий договір щороку. Можна:

– укласти один договір на визначений строк;
– передбачити у договорі можливість пролонгації;
– продовжувати строк додатковими угодами (ст. 651 ЦКУ).

Обмежень щодо кількості пролонгацій законодавство не містить. Важливо, щоб додаткова угода була підписана до настання строку повернення, визначеного в договорі.

Щодо строку 365 днів. Для платника податку на прибуток (загальна система) правило «12 місяців» не застосовується як у платників єдиного податку. Тобто сама по собі неповернена ПФД через рік не стає доходом.

Однак у бухгалтерському обліку, якщо строк повернення перевищує 12 місяців з дати балансу, заборгованість стає довгостроковою і може підлягати дисконтуванню відповідно до НП(С)БО 11 «Зобов’язання» (п. 10, 11). Саме з цієї причини на практиці часто укладають договори строком до року з подальшою пролонгацією.

Скільки років можна продовжувати?
Цивільне законодавство не обмежує строк дії договору позики та кількість його продовжень (ст. 627, 651 ЦКУ). Тому продовжувати можна стільки років, скільки погоджують сторони.
Коли можна списати заборгованість?
Є два варіанти:

Прощення боргу.
Кредитор (директор) може пробачити борг (ст. 605 ЦКУ). У такому випадку для підприємства виникає дохід, оскільки зобов’язання припиняється без його погашення. У податковому обліку це збільшує фінансовий результат відповідно до пп. 134.1.1 Податкового кодексу України.
Сплив позовної давності.
Загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Перебіг починається з дня, коли зобов’язання мало бути виконане (ст. 261 ЦКУ). Після спливу строку заборгованість визнається безнадійною, і у підприємства виникає дохід відповідно до пп. 14.1.11 та пп. 134.1.1 ПКУ.
Якщо строк договору регулярно продовжується до настання прострочення, позовна давність не починає перебіг.

Чи потрібно писати листи на кожне надходження?
Обов’язку писати окремий лист на кожне надходження закон не встановлює. Але має бути належне документальне оформлення.

Підставою для обліку є первинні документи (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV). Тому:

– має бути договір позики (ПФД);
– бажано, щоб у призначенні платежу зазначалося «поворотна фінансова допомога згідно договору №…».

Якщо в платіжному дорученні зазначено лише «Фінансова допомога», доцільно оформити лист або додаткову угоду, якою сторони підтверджують, що всі кошти, отримані за таким призначенням у відповідний період, є поворотною безпроцентною фінансовою допомогою згідно з конкретним договором. Це мінімізує ризик перекваліфікації в безповоротну допомогу.

Отже,
новий договір щороку укладати не потрібно. Пролонгувати можна необмежено. Дохід виникне лише при прощенні боргу або після спливу 3 років з дати прострочення. Окремі листи на кожне надходження не обов’язкові, але бажано мати чітке документальне підтвердження, що допомога є саме поворотною.

Раді допомогти, звертайтесь ще!