Різниця між неповним робочим часом: рішення роботодавця і заявки співробітників

Якщо ініціатива про роботу з неповним робочим часом надходить від працівника, то це індивідуальні заяви від працівників й накази роботодавця у разі згоди надати часткову зайнятість, якщо це не заважає виробничому процесу. В цьому випадку працівник в заяві зазначає причину зменшення кількості робочого часу. При цьому штатний розпис не змінюється.

Якщо ж за ініціативою роботодавця впроваджується неповний робочий час- мають бути визначені вагомі причини для змін істотних умов праці. За нормою ст.32 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. А з урахуванням воєнного часу- до початку впровадження таких змін (ст.3 Закону №2136 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n12).

В цьому випадку працівникам надається попередження, отримується згода й далі наказом за списком працівникам впроваджується неповний робочий час.

Зверніть увагу- Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!