Перерахування дивідендів на іншу особу: можливості та нюанси
Формально засновник може надати письмову заяву з проханням перерахувати дивіденди на картку третьої особи, але отримувачем доходу залишається саме цей засновник, і така операція містить суттєві податкові та банківські ризики.
Відповідно до підпункту 14.1.49 Податкового кодексу України, дивіденди — це платіж на користь власника корпоративних прав. Таким чином, незалежно від того, на який рахунок перераховано кошти, оподаткування здійснюється щодо того учасника, якому вони нараховані. Товариство при цьому виступає податковим агентом і відображає дохід у податковій звітності за РНОКПП відповідного учасника (з ознакою «109» у додатку 4ДФ), утримуючи 5% або 9% ПДФО та 5% військового збору (згідно з Законом України від 25.07.2024 № 3619-ІХ).
Грошові перекази на рахунок особи, яка не є бенефіціаром дивідендів, можуть бути розцінені банками як операція з підвищеним ризиком згідно з Законом України «Про запобігання та протидію легалізації доходів» від 06.12.2019 № 361-IX. Згідно з Постановою НБУ № 65, така ситуація може вимагати посиленого фінансового моніторингу або навіть призвести до блокування платежу.
Цивільне законодавство допускає виконання грошових зобов’язань на користь третьої особи за волевиявленням кредитора (стаття 636 ЦКУ), однак для дивідендів це має бути підтверджено письмовою заявою учасника із зазначенням конкретних реквізитів і включенням цього пункту до рішення загальних зборів, прийнятого відповідно до статті 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Однак особа, яка отримає кошти, не маючи корпоративних прав, не вважається одержувачем дивідендів. Для неї така виплата може бути визнана як інший дохід, що оподатковується за ставкою 18% ПДФО та 5% військового збору (підпункт 164.2.20 ПКУ), що створює ризики подвійного оподаткування — спочатку у засновника, потім у третьої особи.
Найбезпечнішим рішенням буде перерахування дивідендів безпосередньо на особовий рахунок учасника з подальшим самостійним переказом отриманих коштів на користь третьої особи, без втягування товариства в цю операцію.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Коли подавати об'єднаний звіт: до чи після квартальної звітності
Імпорт металу з Польщі: нюанси НДС та податкових документів
Чи обов'язково вказувати адреси у договорах та рахунках
Відповідальність за неподання нульових Ведомостей у ТЦК 2024-2025
34 000,00 грн. могут оштрафовать за 2024 и 2025 годы…
Компенсація курсової різниці працівникові за витрати у відрядженні
Вибір КВЕД та системи оподаткування для ФОП у агросекторі
Оптимізація штатного розпису в умовах постійних кадрових змін
Юр. особа. У компанії постійно відбувається рух кадрів: працівники звільняються та приймаються на роботу залежно від поточних потреб бізнесу.
Підкажіть, будь ласка:
— яким чином у такому випадку правильно формувати штатний розпис (з якою…
Можливість виплати авансу новому співробітнику ТОВ за короткий термін
ПДВ на послуги нерезидентам: правила реєстрації та декларування
Чи підпадає така послуга під п. 186.3 ст. 186 ПКУ. Чи потрібно в даному випадку реєструвати податкову накладну на нерезидента?
Як це правильно відобразити в…
Помилки в кодах постачальників при формуванні декларації ПДВ
Облікування витрат на штрихування: нюанси та рекомендації для бухгалтерів
…
Оподаткування ПДВ експедиторських послуг при міжнародних перевезеннях резидентів
Обов'язковість сплати ЄСВ для ФОП під час декрету працівниці
Як правильно заповнити РК до податкової накладної
Податкова накладна була виписана по першій події - оплаті, в ній 4 рядки. Пізніше фактично відвантажили інший товар, відповідно ВН має один рядок. Як правильно заповнити РК до податкової накладної? Якщо через код 104, то який номер групи коригування ставити…

