Переведення боргу між ТОВ у контексті валютного законодавства України

З питання переведення резидентом боргу на іншого резидента при імпорті продукції на умовах відстрочки платежів пропонуємо звертатись до НБУ.

Саме така офіційна позиція ДПС https://cv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/922228.html

Тому ми можемо висловити тільки нашу думку з цього питання. Природа договору про переведення боргу полягає в тому, що первісний боржник переводить свій борг (покладає обов’язки з погашення свого боргу) на третю особу — нового боржника. До останнього у повному обсязі та на тих самих умовах, що були на момент переведення боргу, переходять права й обов’язки первісного боржника. Під основним зобов’язанням розуміють правовідносини за відповідним договором постачання, який було укладено між первісними боржником (покупцем) та нерезидентом (постачальником товару).
У разі переведення боргу зміст основного зобов’язання з договором постачання не змінюється. Проте новий боржник уже виступає як самостійна сторона договору й у відносинах із кредитором діє у власних інтересах. Саме з цієї причини переведення боргу можливе тільки за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦКУ) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2680 .

Закон України “Про валюту і валютні операції” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text та нормативні акти НБУ не містять заборони на зміну боржника-резидента у зовнішньоекономічному зобов’язанні. Оплата нерезиденту новим боржником-резидентом здійснюється як виконання власного зобов’язання, а не як платіж за третю особу, за умови надання банку підтвердних документів (договір переведення боргу / додаткова угода до ЗЕД-контракту).
Для первісного боржника-резидента передача зобов’язання іншому резиденту не призводить до виникнення доходу, оскільки відсутній факт безоплатного отримання активів або припинення зобов’язання без компенсації. Об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається відповідно до п. 134.1.1 ПКУ за даними фінансового результату, який у зв’язку з переведенням боргу не змінюється. Податкові ризики можуть виникати лише у випадку, якщо умови договору дають підстави кваліфікувати операцію як прощення боргу. Відповідно до п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8575 відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації. Оскільки за операцією з переведення боргу не відбувається постачання товарів/послуг, а створюються зобов’язання вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а саме сплатити гроші, то податкових зобов’язань з ПДВ за такою операцією у сторін не виникає.

Раді допомогти, звертайтесь ще!