Щоб скористатися пільгою з податку на нерухомість щодо промислових будівель, мають одночасно виконуватися дві умови: основний вид діяльності платника повинен належати до секцій B–F КВЕД, а сама будівля має бути віднесена до промислових або складських (код 125). Зміна КВЕД зараз важлива для майбутніх періодів, але для 2022–2024 років вирішальним є той КВЕД, який був основним саме тоді.

Податковий кодекс прямо встановлює, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно будівлі промисловості, які використовуються суб’єктами господарювання, основна діяльність яких віднесена до секцій B–F КВЕД ДК 009:2010 (пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ). Це означає, що пільга прив’язана не просто до факту наявності виробництва, а саме до основного виду діяльності, зазначеного в ЄДР.

У вашій ситуації основним КВЕД є 47.19 (роздрібна торгівля), який належить до секції G. Водночас виробництво меблів за КВЕД 31.09 відноситься до секції C, тобто формально підпадає під вимоги для застосування пільги. Саме тому податковий орган має підстави відмовляти у звільненні від податку, якщо в Реєстрі основним зазначено торговельний, а не виробничий КВЕД. Для законного застосування пільги виробничий КВЕД має бути визначений як основний.

Змінити основний КВЕД через «Дію» доцільно вже зараз, адже це дозволить безперешкодно застосовувати пільгу у 2025 році та надалі. Водночас така зміна не вирішує автоматично питання з нарахуваннями за 2022–2024 роки. Під час перевірок або розгляду спорів податкова орієнтується на ті відомості, які містилися в ЄДР у відповідних податкових періодах. Якщо в ті роки основним був КВЕД 47.19, довести право на пільгу заднім числом буде складно навіть у судовому порядку, оскільки критерій «основної діяльності» чітко сформульований у законі.

Окрему увагу слід приділити класифікації самої будівлі. Для звільнення від податку вона має належати до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) згідно з НК 018:2023. Формулювання «адміністративно-виробниче приміщення» у правовстановлюючих документах є неоднозначним, адже адміністративні (офісні) будівлі відносяться до коду 122 і підлягають оподаткуванню незалежно від того, що вони використовуються промисловим підприємством. Що стосується складу (літ. Б), то він може підпадати під звільнення, якщо за технічними характеристиками та призначенням класифікується саме як складська будівля промисловості (код 125 або 1252).

Належність об’єкта до відповідного коду визначається на підставі документів про право власності та технічного паспорта. Якщо в них код не зазначений або є сумніви, доцільно звернутися до БТІ або сертифікованого експерта для отримання окремої довідки чи висновку про віднесення будівлі або її частини до коду 125.

З практичної точки зору логічно діяти паралельно в кількох напрямах. По-перше, змінити основний КВЕД на виробничий (31.09), щоб уникнути податку за 2025 рік і наступні періоди. По-друге, провести звірку з ДПС відповідно до пп. 266.7.3 ПКУ та наполягати на окремому підході до різних частин об’єкта: погодитися з оподаткуванням адміністративної або торговельної частини (літ. А), але водночас доводити, що складська частина (літ. Б) є промисловою будівлею за кодом 125 і використовується у виробничому процесі. Додатковим, хоча й непростим, аргументом може бути підтвердження фактичного здійснення виробництва у спірні роки — через первинні документи, закупівлю сировини, наявність обладнання тощо. Така позиція може бути використана в суді, хоча слід очікувати, що це все буде дуже і дуже складно, на жаль.

Раді допомогти, звертайтесь ще!