Визнання неоплаченої суми в прибутку: можливості та нюанси

Так, можна визнати цю заборгованість доходом у 2025 році, за умови, що кредитор (юридична особа) був ліквідований у 2025 році.

Якщо ж кредитором був ФОП, який просто припинив діяльність, підстав для списання заборгованості наразі немає.

Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 «Зобов’язання» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#o31 якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума
включається до складу доходу звітного періоду.

Також стаття 609 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3042 визначає, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи.

Отже, як тільки компанія-кредитор виключена з ЄДР, ваш борг анулюється, і слід визнати дохід: Дт 631 Кт 717.

Якщо компанію ліквідовано у 2023 чи 2024 році, а ви списуєте її лише зараз, це вважатиметься виправленням помилки минулих років, тому списання слід здійснити через рахунок 44.

У випадку якщо кредитор — ФОП, то припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов'язань за договорами.

Відповідно до ст. 52 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n318 фізична особа – підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно зі законом не може бути звернено стягнення.

Крім того, ст. 24 ЦКУ передбачено, що учасником цивільних відносин є людина, яка вважається фізичною особою. Статус же підприємця лише свідчить про те, що така особа має право здійснювати підприємницьку діяльність, а стороною у цивільному договорі все одно є фізична особа.

Тому підприємство зобов’язане виконати своє зобов’язання щодо сплати заборгованості щодо ФОП, навіть якщо підприємець припинив свою діяльність.

Підтверженням цієї думки є рішення Апеляційного суду Запорізької області у справі №320/9471/15-ц, від 27.05.2017 р.:
"у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати."
Аналогічний підхід вважаємо має застосовуватись і щодо зобов’язань перед такою фізособою.
Тож, підприємство може виплатити кошти фізичній особі на її особистий рахунок (борг перед ФОПом).

Однак слід зважати на те, що оскільки така особа вже не є ФОПом, то підприємство виступає податковим агентом і має утримати із суми виплати ПДФО (18%) та ВЗ (5%).

Списати таку заборгованість можна лише після спливу строку позовної давності або у разі смерті особи. Загальна позовна давність становить три роки. Слід зазначити, що перебіг строків позовної давності були зупинені на час карантину та воєнного стану (п. 12 та п. 19 розд. ХХІ ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094), тобто з 18.03.2020 р. до 03.09.2025 р, та відновлено з 04.09.2025р. Та оскільки заборгованість виникла в період воєнного стану, то відлік терміну давності слід проводити тільки з 04.09.2025р.

Раді допомогти, звертайтесь ще!