Податок на прибуток: питання репатріації та облікові різниці

Підприємство з доходом до 40 млн. грн має право не застосовувати податкові різниці. Податок на репатріацію (на доходи нерезидента) не входить до податкових різниць: він виникає при виплаті доходу нерезиденту незалежно чи застосовує підприємство податкові різниці чи ні.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (абзац восьмий підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10624).
Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності , тобто у податковій декларації з податку на прибуток.

Можливо на підприємстві не має такого рішення?

Якщо таке рішення є, то в обліку податку на прибуток слід застосовувати правила бухобліку: прибуток визначений за даними бухобліку буде базою оподаткування податком на прибуток (134.1.1 ПКУ).

Щодо податку на репатріацію.

Обов’язок утримати податок та перерахувати його в бюджет з’являється коли виплата нерезиденту є доходом із джерелом походження з України та входить у перелік доходів, визначений у п. 141.4 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10752.
До таких доходів належать, наприклад:
роялті, дивіденди, відсотки;

агентські, брокерські, комісійні винагороди;плата за послуги, що надаються нерезидентом в Україні;

та інші доходи з українського джерела.

Роялті - будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) (п. 14.1.225 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10493)

Не вважаються роялті платежі, отримані:

... за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

... за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України.

Тому, якщо такі послуги кваліфіковано підприємством як роялті, то податок на репатріацію виникає.

Резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України. (141.4.2 ПКУ).

Тобто, податок на репатріацію не є податковою різницею, і не залежить від того, застосовує підприємство різниці чи ні.
Це окремий податок, який

• утримується при виплаті доходу нерезиденту,


• не коригує фінрезультат,


• не «скасовується» правом на незастосування різниць.

Тобто, не залежно від того чи підтриємство застосовує податкові різниці, чи не застосовує, при виплаті доходу нерезиденту, якщо такий дохід підлягає оподаткуванню, слід утримати податок на репатріацію.

В даному випадку якщо нерезидент створив аудіовізуальний твір, а всі виключні майнові права передані замовнику (укр. ТОВ), то замовник не платить за користування, а платить за створення результату.

У такій конструкції це не роялті відповідно до абзаців другого - сьомого підпункту 14.1.225 ПКУ, оскільки права відчужуються повністю, і не надається право користування за ліцензією, а виникає плата за роботи / послуги, а не роялті.

Отже, рекомендуємо ретельно перевірити договір з нерезидентом на предмент відповідності роялті чи іншим доходам визначених у п 141.4 ПКУ. Якщо ж все ж податку на доходи нерезидента не виникало, то Ви можете подати уточнюючу декларацію та повернути або зарахувати цей податок як переплату.

Раді допомогти, звертайтесь ще!