Чи правильно виписано акт наданих послуг при оплаті

З точки зору чинного законодавства та правил бухгалтерського обліку, виписування акта наданих послуг датою оплати (авансу) за послуги, що будуть надаватися у майбутньому, є неправильним, навіть якщо постачальник надав невідкличний код доступу.

Для цілей бухгалтерського обліку вирішальним є не технічний спосіб надання доступу (код, пакет, активація), а період, до якого належать витрати. Якщо за своєю суттю операція є доступом до онлайн-сервісів або оновленням програмної продукції на визначений строк (6 місяців з 01.01.2026), така послуга споживається протягом часу. Відповідно до статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовується принцип нарахування, за яким витрати визнаються у тому періоді, до якого вони належать, а не за датою оплати.

Навіть якщо передано невідкличний код активації, предметом договору є не сам код, а забезпечення доступу до сервісу протягом визначеного періоду. Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України послуга споживається в процесі здійснення дії або діяльності, тобто протягом усього строку доступу. Тому акт, складений у грудні 2025 року, не може підтверджувати надання послуг за січень–червень 2026 року і не відповідає вимогам до первинних документів, визначеним частиною першою статті 9 Закону про бухоблік.

Якщо ж операція за договором фактично передбачає передання права користування програмним продуктом на обмежений строк, таке право відповідає ознакам нематеріального активу відповідно до пункту 4 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи», а його вартість у будь-якому разі підлягає розподілу протягом строку користування, а не одноразовому списанню.

У бухгалтерському обліку ТОВ сума, сплачена авансом, не може бути включена до витрат 2025 року. За наявності акта, складеного датою оплати, вона відображається як витрати майбутніх періодів і підлягає системному розподілу. Відображення оплати – Дт 371 – Кт 311; віднесення суми до витрат майбутніх періодів – Дт 39 – Кт 371; щомісячне списання витрат у 2026 році – Дт 92 (або інший рахунок витрат) – Кт 39. Такий підхід відповідає пункту 7 НП(С)БО 16 «Витрати».

Для цілей податку на прибуток об’єкт оподаткування визначається за фінансовим результатом бухгалтерського обліку відповідно до підпункту 134.1.1 Податкового кодексу України, тому включення всієї суми до витрат 2025 року призвело б до їх безпідставного завищення. Для самого постачальника — платника єдиного податку — акт датою оплати може бути прийнятним з огляду на касовий метод, але для ТОВ такий акт є лише підставою для обліку авансу або витрат майбутніх періодів, а не негайних витрат.

Раді допомогти, звертайтесь ще!