Включення податкового кредиту: накладна від агента в ПДВ

Включати таку податкову накладну до податкового кредиту є ризикованим. Податкова накладна має бути виписана безпосередньо постачальником послуг, яким, згідно з актом наданих послуг, є ТОВ «Б», а не його агент ТОВ «В».

Податкові зобов'язання виникають внаслідок операції з постачання послуг, і саме постачальник цих послуг зобов'язаний скласти податкову накладну на отримувача за датою першої події (п. 185.1 та п. 187.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4528.

У вашій ситуації фактичний постачальник послуг — ТОВ «Б», що підтверджується актом наданих послуг. Саме ТОВ «Б» здійснило операцію постачання готельних послуг для ТОВ «А».

Платник ПДВ, що виписав ПН — ТОВ «В», яке є агентом, а не постачальником основної послуги.
Розбіжність між даними первинного документа (акт від ТОВ «Б») та податкової накладної (ПН від ТОВ «В») є прямою підставою для визнання податкового кредиту неправомірним під час перевірки. Податкова накладна, складена особою, яка фактично не постачала послуги, не може бути підставою для формування податкового кредиту.

Існують специфічні посередницькі договори (наприклад, договір комісії на продаж), за умовами яких посередник (комісіонер) може виписувати податкові накладні на покупця від свого імені. Однак у такому випадку має бути відповідний ланцюг постачання:

Принципал (ТОВ «Б») мав би виписати ПН на агента (ТОВ «В»).
Агент (ТОВ «В») мав би виписати ПН на кінцевого покупця (ТОВ «А»).
Наявність акта наданих послуг безпосередньо від ТОВ «Б» на ТОВ «А» робить таку схему некоректною.

Раді допомогти, звертайтесь ще!